Розділ 28. Ембер

— Думаєш, це Леон? — запитав Ендрю, зручніше вмощуючись на дивані в кабінеті Кайла. Він ледь чутно зітхнув, явно не розрахувавши із вином на балу, і з лінивою посмішкою закинув ноги на підлокітник.

— Ми з Ітаном особисто перевірили всіх гостей, — відмахнувся Кайл, нервовим рухом розстібаючи верхні ґудзики своєї сорочки та поправляючи манжети. — Навіть його найдальшого оточення не було. 

Від нашого поцілунку минуло хвилин десять, а я й досі відчувала його губи на своїх. Чорт. Мені сподобалося цілувати цього холодного айсберга. Хоча насправді він виявився зовсім не холодним — гарячим, пристрасним і таким, від чиїх доторків земля втікала з-під ніг.

Ти влипла, Ембер. Влипла по самі вуха.

Я навмисно не дивилася на Кайла, удавано роздивляючись якийсь темний корінець старовинного фоліанта на полиці, хоча краєм ока бачила, що й він старанно уникає мого погляду, вивчаючи якісь папери на столі.

— Як ти сказав Кайле, це було дуже добре снодійне, — промовив Ітан, стиха потираючи перенісся та знімаючи окуляри в тонкій металевій оправі. — Комусь знадобилося вивести з ладу нашу Ембер. 

Я змусила себе відірватися від книжкової шафи й зосередитися на словах Ітана.

— У цьому немає жодної логіки, — Кайл заперечно хитнув головою та важко сперся долонями про різьблений край робочого столу. — Спочатку підводний монстр, тепер снодійне. Що потрібно нападнику. 

До речі про монстрів. Чому його колишня взагалі з'явилася тут?

— Чому Кетрін була на балу? — я врешті наважилася, склала руки на грудях і подивилася просто в очі Кайла. 

— О, вона донька одного важливого перця з Ради, — відповів Ендрю замість нього, розтягуючи слова зі сп'янілою вальяжністю й легко покручуючи в пальцях вже порожній кришталевий келих.

Кайл лише скривився. Я не помітила в його погляді ані краплі туги за цією дівчиною — взагалі жодних емоцій. Це мав бути зручний політичний шлюб. Що ж змусило Кайла розірвати заручини? Щось, напевно, дуже серйозне.

— Чому ти вирішила про це запитати? — Кайл дивився прямо на мене, злегка примруживши свої дивовижні сині очі.

І в цей момент мене осяяла вельми цікава здогадка, яку мені кортіло негайно підтвердити.

— Де твоя кімната, Кайле? — раптом запитала я.

Він на мить застиг, а його очі здивовано розширилися.

— Що ти поводишся як цнотливий, брате? Наречена хоче продовження, — Ендрю заходився таким гучним, сп'янілим сміхом, що мені аж захотілося його чимось стукнути.

— На поверх вище від твоєї, — Кайл зиркнув на брата справді вбивчим поглядом, від якого той лише хмільно пирснув.

Що ж, час перевірити...

Я рішуче підвелося зі свого місця й попрямувала до виходу.

— Куди ти? — Кайл миттєво підірвався зі свого місця, кидаючись за мною.

— Перевіряти здогадку, — коротка відповідь і я вже вийшла в напівтемний коридор.

Брати відразу рушили слідом. Я не збавляла темпу, впевнено піднімаючись сходами на поверх вище. Всередині все палало: я відчувала дикий азарт і водночас боялася побачити те, що малювала моя уява. Мої підбори дзвінко відлунювали від мармуру, а позаду чулися важкі, злагоджені кроки трьох чоловіків.

Я зупинилася перед важкими дубовими дверима.

— Тут? — ледь чутно промовила я, не повертаючи голови.

Кайл мовчки кивнув.

— Одразу запитаю: ти був у своїй кімнаті після балу? — я примружилася й тихо натиснула, перехоплюючи його погляд.

— Яке це має значення? — у його голосі з'явилися металеві нотки.

— Ти був тут? — повторила я. — І говори тихіше.

Кайл нахмурився і лише заперечно похитав головою. Але від цього легше не стало — пекучий клубок у грудях лише стиснувся дужче.

Я рішуче штовхнула двері й застигла на порозі.

Розкішна спальня в темних тонах, але всю увагу миттєво привернула дівчина на величезному ліжку. Майже гола. Знайома дівчина, «ідеальна» красуня з тим дратівливо-бездоганним сміхом, який мені ще годину тому хотілося запхати їй глибоко в горло. Вона вальяжно лежала на шовкових простирадлах і повільно пила червоне вино з кришталевого келиха.

— О-о-о, зараз буде епічно… — захоплено пробурмотів за моєю спиною Ендрю.