✼ •• ┈┈┈┈72┈┈┈┈ •• ✼

На Крісовій роботі та всі знайомі задавалися питаннями чому його дружина досі не з ним. Один його співробітник, виходець з Індії, що приїхав до Канади кілька місяців тому, все не міг зрозуміти чого для Кріса так складно перевезти дружину. Адже він вже заповнив заявку для своєї дружини і вже через кілька місяців вона приїде до нього, а потім він ще й подасть заявку на своїх та її батьків та сестер з братами також. Цієї несправедливості не міг зрозуміти і сам Кріс. Чому він, громадянин Канади, який народився там, платить податки і має більше прав перед власною державою, повинен чекати на свою власну дружину більше року, а ще перед цим довести справжність своїх відносин. Чому він має менше прав у своїй державі, а ніж емігрант, який нещодавно приїхав сюди і не має навіть паспорту Канади?

        Для людей, хто не знав усіх нюансів та деталей складності цього процесу — наша ситуація здавалася не зрозумілою і дуже простою на перший погляд. А "доброзичливі" люди взагалі, замість того, щоб якось підтримати у цій ситуації, навпаки підбурювали його на те, що на відстані я його вже давно зраджую і це не можливо чекати так довго. Те саме було і в мене.

— Ти що думаєш, що він прям такий вірний і чекає на тебе?

— Всі чоловіки однакові, мабуть привів вже нову в дім!

— Можна подумати він такий святий і весь цей рік терпить без сексу. Не будь дурною!

— Та чоловіки по природі такі, що їм постійно потрібен секс, ну не стане він на тебе чекати. По любому вже знайшов собі там когось.

        А про запитання: — А чого ти досі тут?, — я вже втомилася відповідати і просто ігнорувала. Не хотіла навіть розмовляти на цю тему. Не виключення, що пліткарки по селу вже мабуть встигли нас розлучити і просто чекали від мене офіційних заяву підтвердження їх слів. Але я більший час проводила вдома і нікуди не ходила, тому ні з ким не бачилася за останній рік. Деякі, хто давно мене не бачив, взагалі думали, що я прилетіла вже в гості до батьків.

       Навіть однокласники у школі Тихіна вже почали дратувати його, що він нікуди не поїде і залишиться в Україні. Або він все надумав собі щось таке не реальне.

 Коли почалася метушня з ковідом то змінилися усі графіки польотів літаків. Виявилося, що прямого літака з Києва до Торонто немає вже і потрібно здійснити кілька не зручних пересадок. А в мене в документах дитини для перетину кордону нічого не було вказано. Відсутня була важлива строка про можливі країни транзиту. Я дуже засмутилася, бо замовляла документу нотаріуса, який повинен бути компетентним у цих питаннях і передбачити та запропонувати усі варіанти, обговорити зі мною, що таке можливе і чи потрібно додати цей важливий нюанс. Сервіс не відповідав запрошеним коштам. Це мене обурювало ще більше. Тепер я мала платити знову, щоб переробити документ і до того ж, знову визивати біологічного батька для підписання документів.

       Через півтори року з моменту подачі заяви, у кінці серпні місяці, я отримала нарешті листа на запрошення до медогляду, а з ним і ціла купа документів на запит, які до речі, вже були додані до справи раніше. Мені потрібно було знову прикріпити їх онлайн до справи. Можливо вони хотіли показати, що працюють. Я швидко все виконала та записалася на медогляд.

 Мою увагу в документах на проходження медогляду привернула один нюанс. У формі й досі стояло моє дошлюбне прізвище. Я дуже занепокоїлася з цього приводу. Виник страх того, що у мій новий паспорт вклеять візу з колишнім прізвищем і будуть проблеми при перетині кордону знову. Я поділилася своїми занепокоєннями з Крісом. В нас було ще вдосталь часу вирішити цю проблему. Якщо прийшов запитна старе прізвище, то і всі подальші документи будуть на це прізвище. Кріс написав листа у міграційну службу з запитом, що робити в цій ситуації і чому таке трапилося. Але у зв'язку з тим, що в Канаді весь бюрократичний процес дуже довгий — то на швидку відповідь ми не очікували. Це питання я вирішила обговорити ще з представником консульства, який був присутній при медогляді, оформляв нам заяви та приймав оплату. Він відповів, що немає в цьому нічого страшного і при перетині кордону достатньо буде показати свідоцтво про шлюб. " - Ага, -подумала я, саме зі мною цей варіант не пройде. Вже навчені різними вибриками долі в житті. Не буду ризикувати." І стали чекати офіційної відповіді з міграційного офісу.

       Через два тижні надійшла відповідь про те, що у зв'язку зі зміною прізвища, потрібно було внести зміни на міграційному сайті відповідно, у особистому кабінеті. Автоматично нічого і ніде не змінюється. І надіслали форму, яку потрібно заповнити у разі будь яких змін. Доступу до змінна самому сайті у особистому кабінеті не було. Кріс зробив усе за мене і відправив їм форму. Через два місяці у особистому кабінеті я вже побачила, що все було виправлено і всі подальші запити почали надходити на нове прізвище.