✼ •• ┈┈┈┈59┈┈┈┈ •• ✼

Так як в моєму селі був лише один, на мою думку, нормальний відеограф, то я вирішила забронювати його якомога найшвидше і першою, бо на осінь припадала пора весіль і потім знайти когось буде дуже проблематично. Він відразу погодився і ми заключили договір. Фотографів хоч і було трохи більше але ціни та якість в усіх були різні. Точніше за якістю послуг майже однакові, а от оцінював кожен себе по різному. І я нікого не хочу ні в чому звинуватити але як споживач у даній ситуації зі значними витратами, кожна копійка рахувалася. І до того ж, один фотограф вагався, що дата ще далеко і ціни можуть змінитися, хоча і так назвав ціну по міркам міста.... тому я його відразу відкинула і звернулася до дівчинки, яка була ще вільна на той часі без проблем погодилася. До речі, і ціна виявилася в неї досить приємною. Хоча мій тато також займався фотографією і без проблем міг зробити нам фото, та я вирішила ще підстрахуватися, а також дати татові можливість бути гостем, а не працівником на нашому весіллі.

     Весільну сукню я знайшла в інтернеті. Український весільний салон, що також займався продажами онлайн. Всі сукні вони відшивали самі по будь-яким картинкам або продавали вже те, що було в наявності. Мені він одразу сподобався, бо мала можливість отримати сукню відразу по своїх параметрах, а також мали деяке взуття в наявності і ціни в них були дуже приємними. Я замовила сукню без фати у кольорі капучино і там же мені підібрали туфлі такого ж кольору. Мама Кріса визвалася сплатити за мою сукню і надіслала кошти через нього. Костюм для Кріса ми вирішили придбати у наших магазинах по його приїзду, бо їхні канадські ціни були за високими.

       Заздалегідь також забронювала перукаря з візажистом, які одночасно б працювали над моїм образом. Для своєї зачіски я замовила додаткові пасма волосся для пишноти і вирішила лише завити волосся без ніяких налакованих зачісок.

       Замовила триярусний весільний тор та топер для нього з нашим прізвищем. Але топер встановила вже безпосередньо перед самим весіллям, як не настоювала на тому моя кондитер. Дуже їй хотілося зробити фото торта з топером, хоча я не розумію навіщо.

     Також організувала транспорт для гостей, щоб доставити їх до місця проведення нашого весілля і потім відвезти назад.

     Останнім забронювали квартиру у місті Херсон для нашого проживання та вирішення необхідних питань, а також машину для зручного пересування по місту та між містом.

     Кріс займався лише питанням броні нашої відпустки. Усіма іншими питаннями займалася я на місці, за що він мені весь час дякував і казав, що дуже цінить мою не легку працю. Моя сестра подарувала на наше весілля значну суму коштів, які мене дуже виручили в оплаті замовлених послуг. Батьки Кріса та його найкращий друг також попередньо віддали подарункові кошти на весілля, завдяки яким ми змогли все сплатити вчасно та організувати.

     Усі ті кошти, що ми витратили в Україні на оплату організації весілля, одяг, банкет, випивку, оренда квартири і машини на тиждень, оплата за нашу сімейну відпустку у Турції на сім днів та переліт Кріса в обидві сторони — становило лише 40% від мінімальних витрат на звичайне канадське весілля. Це при тому, що витрати на організацію транспортування гостей покладається на плечі самих гостей. Так само і з випивкою на банкетах. За звичай це оплачується окремо гостями і не входить до витрат весільного бюджету. Самі послуги з організації весілля(церемонія, оформлення, банкет), фото  і відеозйомка та вбрання завжди займало значну долю канадського весільного бюджету.