✼ •• ┈┈┈┈36┈┈┈┈ •• ✼

Після нашої відпуски пройшло кілька тижнів, а ми все перебували в стані ейфорії від нашої першої зустрічі.

— Сьогодні так холодно вже в нас.

— Я тебе зігрію, не переживай.

— Наші спільні спогади і думки про тебе вже зігрівають мене.

— О так, ці спогади. Стільки подій та спогадів за такий короткий час. Вони заставляють мене сміятися, посміхатися і сумувати одночасно.

— І не кажи. Дуже і дуже приємні спогади. Від кожної хвилини проведеної з тобою з першого дня відпустки і до самого кінця.

— На жаль, це була лише відпустка. Але я вже готовий пройти крізь боротьбу реального життя. Зустрітися з багатьма майбутніми викликами, що чекають на нас по переду.

— Я тут трохи зробила деякі пошуки в інтернеті щодо візи до Канаду та інтерв'ю про яке ти мені казав. І натрапила на дуже хороший сайт, де все детально розповідається про це з усіма нюансами. Я от тільки не можу зрозуміти щодо нашого листування. Як довести нашу переписку? Нам потрібно листуватися електронною поштою? Для них не достатньо буде скрінів нашої переписки у Вайбері?

— Ні, достатньо того як ми спілкуємся. А взагалі, дорога до еміграції дуже складний та стресовий процес. Так що будимо позитивними і надіятися лише на краще. Хорошими моментами є те, що в тебе хороше та стабільне життя в Україні. А також те, що ми майже одного віку. Бо багато чоловіків намагаються перевезти жінок сюди, молодших років на 20. І я впевнений, що це не виглядає добре для подачі візи.

— Тоді будемо накопичувати усю інформацію щодо наших стосунків, як докази, як описано на сайті. Тільки ми не зберегли жодних чеків зі Львова.

— Не переймайся. Більш важливо те, що ми маємо спільні фото та наші квитки. То вже дрібниці. Ми все одно не можемо надати більше інформації ніж того вимагають інструкції.

— Зрозуміло. Значить важливим завданням для мене є зараз поглиблене вивчення англійської. І більш розмовної. Але я не можу в нас знайти ніяких фільмів мовою оригінала, усе вже з перекладом або за гроші.

— Ти просто неймовірна. І все робиш правильно. Молодець.

— До речі, Тихін сьогодні побачив наше спільне фото в телефоні і сказав мені: " — Я знав, що ви закохані один в одного (бо він бачив нас перед цим разом по відео зв'язку, коли дзвонила зі Львова). І хто це? І він приїде до нас? Може він бути моїм татом? Хай він приїде до нас і одружитися з тобою і тоді я можу гратися з ним!" Так що можна вже нічого йому не пояснювати, дитина сама все зрозуміла та готова вже сьогодні видати мене заміж.

— Так це фантастичні новини! Я дуже радий це чути, бо думав, що це буде найважча частина пояснити дитині все це. А він просто дозволив усе сам з легкістю. А ти сказала йому, що я живу у Канаді?

— Так. Він відповів що поїдемо, без проблем! Та я не думаю, що він в такому віці зараз може сприймати серйозно чи розуміти усі нюанси переїзду. Для нього це більше як пригоди. Тим паче, що я йому сказала, що в тебе там величезна кількість комп'ютерних ігор та пристроїв, то він вже в захваті і готовий збирати речі.

— В цьому ти права. Він ще малий розуміти деякі дорослі речі. Та гадаю ми з легкістю порозуміємося. Якщо він полюбляє ігри і спорт — то ми швидко знайдемо спільну мову.

— Я тобі навіть більше скажу, ви маєте спільні смаки в їжі. Може він твій син? — і я посміялася.

— Я не проти. Я завжди хотів мати сина.

— Значить я народила його для тебе.

— До речі. Хотів з тобою поговорити ще на одну тему, досить важливу. Щодо наших майбутніх спільних дітей. Я вже не молодий для батьківська і хочу жити для себе та своєї дружини. Насолоджуватися відпочинком та подорожами разом. А ти сама розумієш, що малі діти потребують багато уваги та часу. Тому якщо ти хочеш ще дітей в подальшому, то може не варто нам розпочинати щось. Бо я не можу цього тобі дати.

— Я скажу тобі так. Якби це також трапилося зі мною років п'ять назад, я б ще подумала про народження другої дитини. А зараз я сама розумію, що вік бере своє і вже будуть певні проблеми. Та я й сама вже не хочу проходити через все те знову. Я навпаки боялася, що ти захочеш власну, нашу спільну дитину і я мушу. Або якщо в мене не було б Тихіна.

— Чудово. Ми дуже добре порозумілися. Тим паче, що в нас вже є син!

        Мене так вразили ці його слова і таке ставлення до дитини та ситуації. Коли зовсім чужа людина так реагує та уявляє собі життя зі своєю майбутньою дружиною та її сином. Про нього так рідний батько не дбає та не думає, як людина, яку я знаю лише кілька місяців і готовий не лише називати його сином, а й взяти усі зобов'язання та відповідальність на себе. В тому числі і матеріальну. Мені як матері це було дуже приємно та важливо.