Наречена на 90 днів. На основі реальних подій

✼ •• ┈┈┈┈10┈┈┈┈ •• ✼

Наступного дня він написав мені знову.

 

— Доброго ранку з Канади! Як твій день проходить?

 

— Привіт! Нічого особливого. Звичайні рутинні вихідні між робочими буднями: виспатися, поприбиратися, іноді щось приготувати на вихідних. А які в тебе плани на день?

 

— Я як завжди працюю на вихідних до обіду, потім невеличкий сон. А ввечері до мене прийдуть друзі і ми дивитемося бокс.

 

 

— У нас сьогодні дуже жарко, тому я нікуди не хочу йти. Безпечніше залишитися вдома.

 

—В нас теж сьогодні дуже жарко, +32!

 

— Це у вас жарко? А що ти скажеш на наші +40 у тіні!?

 

— Нічого собі. Я б розтанув на сонці. Це не припустимо жарко для мене. Вибач мене наперед, що не відразу відповідаю на твої повідомлення, бо не легко суміщати мою роботу та спілкування з тобою.

 

— Заради бога, чого ти вибачаєшся. Я все розумію і не ображаюся. І взагалі, як я можу ображатися на таку людину? Твоя усмішка на всіх твоїх фото прямо заряджає позитивом.

 

— Ой, ти мене збентежила. Хоча це важко помітити з моїм типом шкіри. Але це так, повір. Дякую.

 

— Це правда! Посмішка багато чого значить. Я сама позитивна людина, тому мені це подобається.

 

— Що ти готувала сьогодні смачного?

 

— Лазанью та пиріг з яблуками.

 

— Звучить смачно. Я теж вмію готувати лазанью. А що ти вмієш готувати найкраще?

 

— Найкраще з усіх вдома в мне і виходить лазанья, піца та домашні тортики. Це те що більше всього полюбляє мій син. Я завжди сама роблю торт на його день народження. І взагалі, мені подобається робити для нього справжні свята на день народження, бо під час дитячих свят в тебе є можливість знову отримати ці приємні емоції дитинства, — після цього я відправила кілька фото з його останніх днів народження та наших спільних фотосесій.

 

— Дякую, що поділилася зі мною своїми фото. Мені дуже приємно. Ти реально гарна дівчина і твій син гарненький. Схожий на тебе дуже. По фото дійсно видно, що ти обожнюєш свята. Це клопітка робота, як на мене.

 

— Так, але мені це подобається. Особливо коли потім бачиш щасливі очі дитини.

 

— А як звуть твого сина і чим він полюбляє займатися?

 

— Тихін. Його улюблене заняття це кататися на велосипеді, ганяти у футбол та він відвідує секцію карате, — і відправила йому пару фото сина з занять по карате у кімоно.

 

— Який серйозний та поважний парубок!

 

— Цей парубок іноді мене дуже дивує своїми розмовами. Мені цікаво звідки це у них. "Прийшов він  одного разу з вулиці, де грав з друзями і ледь не плаче. Питаю його: — Що трапилося?, а він мені відповідає: — Не чіпай мене, я хочу побути один. Або якось сидимо ми у кімнаті разом, він грається, а потім каже мені: — Я хочу сестру щоб гратися з нею. Я йому відповідаю: — Добре, як знайдемо нового тата, то я народжу тобі сестру. А він: — Ні, давай візьмемо з дитячого будинку! Я на своєму: — Чому ми мусимо брати якусь чужу дівчинку, якщо я сама в змозі народити? Він трохи подумав і на повному серйозі так розсудливо каже: — Ні! По перше — це дуже довго, а я вже хотів би гратися з нею. А по друге — є ж ризик, що ти знову народиш хлопчика!

 

Ну от що ти тут скажеш!?

 

— Бідний хлопчисько. Мені подобається таке твоє хороше ставлення. Без почуття гумору в цьому світі ніяк.

 

— Я повністю з тобою згодна в цьому.

 

— Ти писала, що тобі не подобається море, якщо я не помиляюся. Тобі не подобається такий вид відпочинку?

 

— Ні. Я мала на увазі, що саме море біля нас брудне, як на мене. Сама берегова лінія брудна від водорості занадто. І в Чорному морі дуже багато медуз.

 

— Медузи лякають мене, якщо чесно. Серед них є також небезпечні. Але звісно не такі страшні як акули.

 

— Ти мав справу з акулами?

 

— Так, одного разу довелося під час дайвінгу коли я вирішив пірнути глибше і цього вистачило на все життя. Це був наче нічний кошмар і моє серце ледь не зупинилося тоді.

 

— Нічого собі. Боюсь навіть собі уявити свій стан. В мене теж була якось не приємна пригода на морі, коли ми каталися на атракціонах і мене скинули у воду посеред моря, серед медуз та водорості, і в місці звідки ледь видно пляж. І від удару води мій рятувальний жилет розстебнувся. За ті секунди, що я встигла схопити жилет, щоб не піти під воду, реально промайнуло все життя перед очима. З тих пір, я маю відчувати дно під ногами коли плаваю і ніяких більше атракціонів та ігор на воді.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше