✼ •• ┈┈┈┈9┈┈┈┈ •• ✼

Также не вимушено та цікаво наша бесіда продовжилася: 

— Про що ти мрієш у житті? Є в тебе якісь мрії? — вирішила я перевести швидко тему для спілкування та продовжити дізнатися більше про Кріса.

— Я мрію про подорожі в різні місця навколо світу разом з моєю дружиною. Відвідати романтичні пляжі та місця. Я чесно кажучи мрію про здорову та щасливу родину.

— О, це як я прямо. Як би це дивним не здавалося. Навіть коли я вперше була заміжня, то ніколи б не подумала, що колись дійде справа до розлучення в мене. Але я вибрала просто не ту людину. І мені в двічі сумно від того, що в дитини не має батька. А він весь час мене питає коли я вийду заміж знову і він матиме тата. Бо його біологічний батько не цікавиться ним зовсім.

— Я тільки хочу простого щасливого життя. Завжди хотів мати сина. Та насправді в житті все відбувається не так як ми плануємо собі. А чому ти розлучилися з колишнім чоловіком?

— Це не правильно поставлене запитання. Точніше було б запитати: — Навіщо ти взагалі з ним одружилася!?

— Ти така смішна! — зауважив Кріс і надіслав кілька регочучих смайликів. — А якщо чесно, ти б змогла переїхати до іншої країни, якби закохалася?

       Це запитання, чесно кажучи поставило мене у глухий кут. Не тому, що я була не готова покинути все і почати все спочатку. Ні, я завжди була легка на підйом і рада новим пригодам. Просто я була зневірена втому, що існує така людина заради якої я буду готова піти на все це.

— Якщо такий чоловік дійсно знайдеться, то все можливе. Щаслива родина завжди важливіша в житті за всі інші речі. Так мене виховали батьки. І вони дуже засмучені, що я не маю чоловіка та повноцінної сім'ї.

— Моя мама також весь час мене питає коли я одружуся. Я гадаю, що всі батьки однакові у всьому світі.

— Так, батьки завжди хочуть найкращого для нас. Я зараз сама вже мама і добре їх розумію.

— Як далеко від тебе живуть твої батьки?

— Ми живемо всі разом в одному будинку. А твої?

— Мої батьки розлучилися ще коли мені було 18 років. Мама живе не далеко від мене, а батько за містом з іншою дружиною. Ми майже з батьком не спілкуємося і бачимося дуже рідко, кілька разів на рік.

— Це сумно і не приємно. Я розумію тебе і твою маму.

— В тебе є якісь плани на літо?

— Цікаве питання під кінець літнього сезону. Чесно кажучи я нічого не планувала цього літа бо була зайнята зміною роботи. А взагалі, море до мене близько то ми іноді відпочиваємо там. Хоча сам пляж мені не подобається море. А щодо тебе?

— Літом я відпочиваю на природі в палатках, а так двічі на рік відпочиваю десь у тропіках в жарких країнах, бо взимку в нас дуже холодно і хочеться десь погрітися.

— Це круто коли можна змінити зиму на літо хоч і не на довго.

— Так. Тому я і працюю 7 днів на тиждень заради цього. А ти де і ким працюєш?

— Я банківський працівник. Мені це подобається і колектив у нас класний. А ти?

— Я працюю менеджером у нафтобурельній компанії, якщо коротко. Тримаю зв'язок з постачальниками та покупцями. А по вихідним маю іншу роботу у супермаркеті у м'ясному відділі.

— А чим ти займаєшся у вільний від роботи час?

— Граюся з моїми собаками, граю в ігри, теніс, велосипед, гольф, кемпінг, ресторани, зустрічі з друзями, рибалкою, кінотеатри, готую... коротше, намагаюся насолоджуватися життям на повну.

— Ти вмієш готувати?

— Я живу один, тому мушу. І для друзів своїх завжди готую.

— Клас. Мені дуже подобається коли чоловік вміє куховарити.

— А ти вмієш готувати?

— Звісно вмію.

— А вареники вмієш робити?

— Ні. Вони в мене не дуже апетитно виглядають. А тобі подобаються вареники?

— Так! Обожнюю їх.

— І ти вмієш їх готувати?