✼ •• ┈┈┈┈4┈┈┈┈ •• ✼

Це була саме перерва на каву в робочий час, коли Кріс вирішив перевірити свою анкету на сайті. Спочатку перевірив вхідні повідомлення. Кілька повідомлень від дівчат з Росії, Білорусі та Румунії. З їх жахливими знаннями англійської мови чи то інтернет-перекладу він ще міг якось змиритися, але не з тим, що всі як одна писали про брак коштів на проживання, про те які вони бідні та нещасні. Таких “кандидаток” він завжди ігнорував, бо історій про таких аферисток в інтернеті на сайтах знайомств чи десь в соціальних мережах - було вже досить багато на той час.

       Серед інших загальних сповіщеннях  помітив, що хтось “вподобав” його фото профілю. Він відразу ж перейшов на профіль своєї “шанувальниці” і переглянув її кілька фото, що були додані до анкети. На фото була мила усміхнена дівчина, що відразу йому сподобалася і він знайшов її гарною та веселою. Тому вирішив відразу дізнатися більше інформації про неї з анкети. Коли він дійшов до розділу “країни проживання” і побачив “українка” - його радості не було меж. Це саме те що він шукав і заради чого зареєструвався на даному сайті знайомств — наречена українського походження. Навіть не вагаючись, Кріс вирішив написати їй повідомлення. Але тут його спіткала невдача. Налаштування даного сайту надавали таку опцію лише за умови сплати внеску у розмірі двісті американських доларів. Саме так заробляв український сайт знайомств на іноземцях, які бажали познайомитися з українськими дівчатами. Його це дуже засмутило адже сума не маленька і не відомо на скільки можна довіряти подібним сайтам, бо це був його перший досвід у подібних речах.

        Кріс відклав телефон і повернувся до роботи, якої було не мало. Дзвінки з замовленнями надходили один за одним. Та між телефонними розмовами з постачальниками та замовниками, він подумки повертався до тієї дівчини з фото. Ніяк вона не йшла з його голови. Іноді він знову брав до рук телефон і переглядав ту анкету знову і знову, обмірковуючи свої подальші дії в даній ситуації.

         Нарешті, цікавість та інтерес взяли верх. Він дістав свою картку та сплатив той “довбаний” внесок, щоб мати можливість писати повідомлення. Він вважав, що навіть якщо і не пощастить, то ці витрачені гроші ніщо у порівнянні з майбутніми думками про “колись втрачені можливості”.