Глава 10

         Залишалися лічені дні до нашої зустрічі. Спаковані чемодани вже чекали біля дверей. Останні організаційні моменти та справи перед відбуттям. Знову купа застережень та нотацій від мами, та куча наставленнь і хвилювань Крісові від його старшої сестри.

         - Ти вже готовий до подорожі?

         - Так. Моя сестра має бути скоро біля мого дому, щоб відвести мене в аеропорт. Ти ж зареєструйся на свій літак онлайн. Тобі має прийти на твою електронну пошту.

         - Я бачила. Воно мені таке все не зрозуміле. Це обов'язково?

         - Так.

         - Я так хвилююся. Скільки нового та не зрозумілого для мене. Куди йти, що робити!?

         - Тобі в аеропорту все розкажуть і покажуть, не хвилюйся.

         - А як ти дістанешся з аеропорту до квартири?

          - В подібних місцях завжди купа таксистів, що пропонують свої послуги.

          - Так вони там дуже дорогі. А власник квартири не може тебе зустріти? Я бачила на їхньому сайті, що в них доступний трансфер з аеропорту.

          - Я питав в них, вони відповіли, що не можуть.

         -  Я можу подзвонити у службу таксі і замовити для тебе машину. Це буде набагато дешевше. І тобі простіше буде порозумітися.

         - Це було б не погано.

          - Я знайшла для тебе класний варіант. Водій, хоч і не розмовляє англійською та зустріне тебе з літака з табличкою і відвезе прямо до дверей апартаментів. Я надала усі дані. Це коштуватиме тобі 140 гривень лише. Я пізніше надішлю тобі номери і модель автівки та ім'я водія ближче до твого прибуття як вони мені надішлють смс.

            - Дуже тобі дякую. Все, моя сестра вже тут. Маю бігти.

            - Пиши мені між польотами де буде вай фай.

           - Постараюся. Бувай моя Арінка. До скорої зустрічі!

           - Безпечного тобі польоту!

         Я підганяла  усі справи в передостанній робочий день. Перенесла кілька зустрічей по кредитах для виконання планів, Зробила кілька дзвінків. Добре коли люди йдуть на зустріч та не поспішають. Сформувала всі необхідні папери по попередніх карткових справах, зробили та підписали відповідні акти з передачі цінностей на інших працівників. Ніхто нічого такі не знав окрім керівника і навіть не здогадувався. Колеги лише прохали про фотозвіт під час подорожі та сувеніри.

             - Привіт моя дорогенька! Я вже дістався апартаментів. Стара але дуже гарна будівля. Власник чекав на мене біля входу. Він трохи говорить англійською. Я розпитав в нього про магазини з їжею поблизу та ресторани.

         - Дуже добре. Водій таксі мені також вже подзвонив і доповів, що доставив тебе за адресою. А ще сказав, що забере тебе завтра ввечері і ви разом поїдете зустрічати мене з аеропорту.

          - Дякую ще раз за організацію служби таксі.

          - Сервіс дуже якісний. Він телефонував мені кілька разів перед тим як зустріти тебе, так що я не хвилювалася. Як тобі погода у Львові?

         - Чудова у порівнянні з Канадою. Я коли покидав країну, знову був мокрий сніг.

         - Ну так тоді грійся та насолоджуйся. Я перевірила сайт погоди, усі дні теплі та сонячні до +14, нам пощастило. Чудова погода для прогулянок і без дощів.

           - Бажав би я тебе тут поруч зі мною. А взагалі, мені ти тут потрібна з інтернетом та гугл мапою. Важко орієнтуватися.

           - Будь терплячим. Завтра вже побачимося.

           - Я надіслав тобі фото. Я вже прийняв душ і йду знайти де можна повечеряти. Бачив тут одне Бістро в кінці будівлі та Макдональдс, коли виходив прогулятися вдень та роздивитися околиці поблизу квартири.

            - Та я бачила. А чому ти у футболці і не поголений?

          - Так я лишив цю справу на завтра, як ти вже приїдеш. Я все продумав. А легку куртку надягну як буду виходити вже. Я коли був у футболці усі думали, що бодібілдер.

           - О, молодець! Та я оце і думаю як ми будемо вигляди поруч один з одним, як Лев і Мишка.

           - Так це чудово. Мені подобаються маленькі.

             - Чим займатимешся в вечері? Розберу мій багаж. Налаштую телевізор та свої шоу до твого приїзду, а потім пройдуся та пошукаю де можна пива випити і звісно ж, спати...спати... і спати.

             - Хороший список занять.

             - Я пішов, бо голодний!

               - Та йди вже! Бо я також трохи буду зайнята, в мене клієнти прийшли.

        Ми вже списалися знову ввечері, коли він повернувся х прогулянки і мав доступ до інтернету. Тепер ми були на одному часовому поясі. Кріс сидів на софі розбирався з налаштуваннями техніки та тестував місцеве пиво перед сном. Він був трохи збуджений та нервував щодо завтрашньої зустрічі. Ніхто не очікував нічого поганого та якесь хвилювання було присутнє, як перед звичайним першим побаченням. Бо для нас воно було не звичним, адже жити доведеться під одним дахом.