Глава 9

        Закінчився вересень місяць, а з ним і всі навчання, тренування та тестування були позаду. Я вже з повною впевненістю виконувала свою роботу, доводила плани та отримувала свої бонуси до заробітної плати. Осінь набирала обертів. Почався жовтень місяць. Листя тільки но починали жовтіти та кружляти навколо за вітром, створюючи гарну осінню картинку, просочену іноді дощовим повітрям. Хоча в день ще і було трохи тепло, то з ранку і ввечері коли сонця було мало відчувалася прохолода. А коли дув холодний вітер, разом з вологим повітрям, а таке явище було майже щоденним у нашої місцевості, то холод пробирав аж до кісток. Особливо це відчувалося ввечері, коли сідало вже сонце, а з теплого офісу біжиш до дому. Я відразу зігрівалася гарячим чаєм, швидко робила всі свої справи та чекала на повідомлення від Кріса.

              - Доброго ранку, друже! Ти спав добре? - вирішила написати я перша сьогодні, бо вже судячи по годиннику мала отримати повідомлення але він не писав.

           -  Привіт, моя подружка! Дякую що розбудила мене своїм повідомленням. Не знаю чому але я проспав мій будильник. Або відключив його і повернувся до сну.

                - Немає за що. Збирайся швиденько і потім мені відпишешся на роботі!

              - Ліг вчора спати пізно, бо вийшов мій улюблений серіал "Американські історії жахів". Не міг зупинитися ніяк. Тобі має сподобатися.

                -  Жахи на ніч? Ні, дякую.

              - А що тут такого? Не бійся, ти будеш у безпеці зі мною у комфортному ліжку та моїми трьома дітьми (собаками).

              - О так, я не сперечаюся з тим що в тебе ліжко м'яке і безпечно але страх ніде не дінеться.

            - Я заставлю тебе забути про страхи.

           - Не заставляй мене червоніти.

            - Облиш! Немає нічого тут сором'язливого.

           - Сьогодні було так прохолодно з самого ранку. Настав час для мого чорного капелюшка.

            - Отого капелюшка з вушками як кішка? Мені подобається. Він тобі дуже личить.

            - Дякую. Мені теж дуже подобається.

            - Чому ти кажеш холодно? Я перевірив погоду у вашому місті, +14. Це жарко!

            - Можливо у вас після -20 це і тепло, а тут коли дує вітер з півночі з вологістю у 60% то якось не дуже тепло.

            - Я тут трішки у роздумах та сумнівах, що ти можеш взяти вихідні так швидко на роботі.

           - Які вихідні? Що за робота? Що ти маєш на увазі?

            - Та просто цікавився. Так як мою ділову поїздку таки скасували я міг би приїхати до тебе в Україну. Але політ такий довгий у твоє місто.

            - Ти хочеш зробити це зараз? Нашу заплановану зустріч на весну?

           - Так. На наступні вихідні. Замість ділової поїздки. Все одно усе вже було сплановано та домовлено і я маю лишатися цей тиждень вдома. Тому я припустив, може ми прискоримо нашу зустріч.

           -  Ого. Ти мене   збентежив. Це так не очікувано. Вау.

            - Скільки тобі знадобиться часу для оформлення всіх документів на роботі?

            - Скажи мені лише дати на коли точно все це планується і я поговорю зі своїм начальником. Він у нас хороший. Думаю він піде на зустріч.

            - Дай лише мені перевірити розклад польоту літаків.

             - Оце так перебіг подій. Не очікувано.

             - Та мені самому це прийшло в голову лише 30 хвилин назад. Твоє місто такий не популярний напрямок. Дуже не зручно за розкладом. Лише до Києва чи Львова, а потім очікування до 30-ти годин.

               - А я тобі казала, що наша транспортна розв'язка не зручна.

        - Може ти мене зустрінеш у Києві, я заплачу за час твого польоту і ми зможемо побути додатковий день разом і мені не буде так нудно в очікуванні наступного літака. Або залишимося у Києві. Я знаю, що тобі там не дуже подобається але це буде відпочинок а не по роботі. Зможеш зробити це для мене?

            - Звісно.