Глава 7

       Йшов вересень місяць. За час нашого інтернет спілкування, яке тривало трохи більше місяця, ми розуміли, що почали звикати один до одного. Вже не уявляли наше життя без щоденного спілкування. І хай у наших віртуальних бесідах не завжди було цікаво, та ми завжди знаходили час один для одного, щоб поділитися пройдешнім днем. Кілька разів поспіль ми впевнювалися все більше і більше що подобаємося один одному, в нас багато спільних думок та інтересів і ми не жалкували про те, що почали спілкуватися.

           Якось одного разу ми навіть обговорювали можливість відео спілкування. Дуже хотілося побачити один одного та почути голос. Як на мене, це дуже важливо бачити справжні емоції людини. Бо в своєму житті я мала негативний досвід подібного спілкування. Я познайомилась з хлопцем у соціальних мережах, ми спілкувалися спочатку в повідомленнях, він здався мені дуже цікавим співрозмовником з інтересами та думками близьких до моїх. Потім ми обмінялися номерами і спілкувалися виключно по телефону. А коли одного разу ми зустрілися у реальному житті, навіть перша бесіда в нас не пішла. І я не могла розуміти чому так трапилося? Це виявилась зовсім інша людина, не схожа на ту, з якою я спілкувалася весь час. Можливо тому, що я вкладала в нього якісь свої очікування чи сподівання, формувала якийсь свій власний образ у голові. Але сталося, що сталося і нічого в нас спільного не вийшло крім тимчасової дружби.

        Але я дуже побоювалася відео спілкування через мовний бар'єр. А просто дивитися один на одного і мовчати то не варіант. Тому що зрозуміти його як носія було для мене ще тим випробуванням. Це як слухати пісню на англійській мові — одне слово зрозумів, а інше бла....бла...бла.... А кивати головою і робити вигляд, що я бодай хоч щось зрозуміла — це не про мене, бо треба ж відповідати щось. Я вже не кажу про те, що не вмію правильно будувати речення, бо порядок слів у їхній мові зовсім інший. І більше всього мене зупиняло у цьому страх здаватися неосвіченою, дурнуватою, тупуватою людиною, яка не може зв'язати до купи пару слів. Хоча він мене і заспокоював, що відноситься до цього з розумінням і допоможе мені.....та я все відкладала наш відео зв'язок.

        І взагалі, усі його натяки про те, що він бачить в мені майбутню дівчину та дружину, я сприймала не серйозно. І справа була не в ньому. Так, він мені подобався але на той момент я вже настільки звикла чути подібного у бесідах без відповідних дій у підкріплення їх же слів, що просто перестала довіряти, взагалі людям, а не тільки чоловікам. А для себе вирішила, що без конкретних дій на те що б там казала людина — я ніколи не звертала увагу і не сприймала ці слова серйозно. А можливість нашої реальної зустрічі десь і колись я взагалі не могла уявити. Бо знала, що у будь — якому випадку ця вся ідея коштуватиме не малих витрат, які я не можу дозволити зі свого бюджету. Особливо зараз, коли почався шкільний сезон і почнуться різні фонди та побори, а ще купівля одягу та взуття для дитини бо він росте щосезонно; там вже відкладати гроші на його день народження та новий рік....

       Тому в процесі наших діалогів я часто казала йому, що він як відкрита книга, харизматичний, чесний, з почуттям гумору, ніжний і обов'язково знайде хорошу дівчину собі там, у Канаді. На що він завжди відповідав мені : - Ти така смішна!

        Однією з подібних на все це тем було обговорення його можливого приїзду до мене в село. Він попередньо в інтернеті обдивився можливі місця де зупинитися. І коли надіслав мені їх - то виявилося, що то були приватні будівлі відпочинку у сусідньому селі біля моря і то в літку. А коли я йому розповіла, що я проживаю у такій не вигідній місцевості для транспортної розв'язки та в далині туристичних місць - Кріс сказав, що розміститься у мене на городі в палатці. На що відповіла, що коли і настане такий час, то я візьму відпустку і ми знайдемо щось у місті, та ще й буду з ним там весь час, щоб його такого красеня в мене з під носа не вкрали.

              - А твої батьки не проти, що поруч з їхньою донькою буде чоловік. Твій тато зустріне мене з гвинтівкою напевно.

          - Та не перебільшуй. Мені ж не 15 років. Вже запізно таке робити. Навпаки вони зустрінуть тебе з радістю і скажуть “Ура, наш рятівник, нарешті ми її здихалися!”.

          -  Що буде після того як ми зустрінемося? Що, якщо все буде так як ми очікували? Мені потрібно познайомитися з твоїм сином та батьками. Це дуже важливо для імміграції.

        - Нічого не можу тобі зараз сказати на такій великій дистанції. Але при зустрічі потрібно бути використати цей час на повну, враховуючи наше обмеження в спілкуванні. Час все покаже і ми будемо вирішувати проблеми по мірі їх надходження.

           - Я знаю, що це важке питання. Але чого хочеш ти? Ти обговорювала з батьками чи сином подібне питання.? Я просто хочу знати що ти реально відчуваєш. Просто хочу знати чи дійсно для тебе актуальне це питання з переїздом і ти не граєшся з цим.

          - Я не граюся це вже точно, повір мені. Я вже достатньо награлася у моєму житті, що важко тепер довіритися. Просто я ніколи над цим не думала так серйозно і не ставила ціль перед собою. Все чого я хочу — це чудового чоловіка та тата і мені все одно де ми будемо жити, головне що разом.

            - Просто хотів впевнитися що ми обоє хочемо одне й те саме. Якщо ти не захочеш переїхати сюди, то який сенс тоді у всьому цьому?

             - Я коли вирішила зареєструватися на сайті то навіть і не очікувала такого розвитку подій. Мене цікавило лише спілкування з різними людьми. Зрозумій, що це дуже серйозний крок у житті, залишити усе та переїхати далеко до іншої країни де інші люди, інша мова, традиції, культура і лише одна близька людина для мене будеш - це ти. З тобою мені повинно бути цікаво і добре 24 години на день. Це повинно бути повне взаєморозуміння у всьому. Я не можу нічого сказати на перед. Звісно мої батьки знають про наше спілкування і все що вони хочуть для мене це щастя. Можливо їх і лякає, що ми можемо бути так далеко від них але головне щоб я та мій син були в безпеці та щасливі. За сина говорити важко з приводу переїзду. В його віці він хоче тільки гратися та пригод і обговорювати з ним цю тему серйозно просто безглуздо. Думаю йому скрізь буде добре де будуть люблячі його батьки. Щоб думати щось подібне наперед я спочатку хочу впевнитися у справжності намірів та серйозності відносин. А не будувати зараз якісь пісочні замки на березі моря.