Розділ 72

- Емі! Емілі! Та зачекай же!

Я ще з першого слова все почула, ще тільки Ріта промовила "Емі", я вже чудово зрозуміла, що вона звертається саме до мене, просто я давала їй шанс передумати й не псувати одна одній настрій. Не знаю як в неї, але моє налаштування потроху вирівнювалося та виходило на попередні висоти. Артур відправив повідомленням, що йому сподобалося на сеансі у психолога та він побачив моменти, на які раніше не звертав уваги. Я змогла просидіти дві пари й думати про навчання, а не про якісь вияснення відносин, чи інші негаразди, котрі сплили останнім часом. Пацієнт у вигляді мого настрою йшов на поправку, але колишня подруга вирішила його затримати в лікарні.

- Ну що? - Попри бажання втекти, не бачити обличчя Ріти та не чути, яким лайном вона хоче мене облити, все ж усвідомлюю, що вічно тікати теж не варіант. Нам і надалі з нею навчатися, перетинатися, тож хочеш того, чи не хочеш, але це не виправити. Якщо, звичайно, не застосовувати кардинальних рішень та не переводитися в інший університет. Та і це буде виглядати як втечею від проблем. А я не зробила нічого такого ні Ріті, ні Лері, яка теж тримає на мене якогось біса зло, рятує тільки те, що вона поки що знаходиться вдома й не ходить на навчання. - Що ти хотіла? Попереджаю відразу - якщо ти хочеш посваритися, то давай пропустимо цей момент. Так, я погана, я жахлива, нікчемна людина та ще гірша подруга. Я все це визнаю, тільки давай без показових виступів, добре?

- Я б хотіла вибачитися перед тобою...

І погляд вниз. Як то дитина визнає, що наробила халепи й очікує як її будуть сварити за скоєне.

- Мені не почулося? Ти хочеш вибачитися перед тією, яка дружить з іншими, включаючи тебе, тільки заради того, щоб на їхньому фоні здаватися неймовірною королевою?

- Так, тобто ні. Не в цьому справа. Я не вважаю що ти дружиш з кимось, включаючи мене, заради власної вигоди. То було сказано на емоціях. Той Марат... він...він...

- Він повівся дуже гидко, я це знаю, - я не цяця, ніколи нею не була й не збираюся бути, тож якщо дівчина самотужки перша зробила крок мені на зустріч, визнає свою помилку, то я тільки за те, щоб помиритися. Тим паче Марат і справді вчинив паскудно.

- І він не гідний, щоб ми через нього сварилися. Ні він, ні будь-хто інший, - маленька іскорка надії тут же перетворюється вже в чималий тенісний м'ячик в погляді Ріти, вона відчуває, що я не проти вдарити по руках, - то мир? Я була дурепою, ти не нікчемна людина і не погана подруга, ти класна подруга. І мені тебе дуже і дуже не вистачає.

- Мені теж, - якщо з навчанням все налагоджувалося, з нареченим також, то от що стосується дружби поки що все покрите туманом, добре хоч Ріта визнала свою помилку й залишилася поряд, - тебе, Лерки. Але як раніше вже, скоріш за все, ніколи не буде.

- Думаєш її посадять? Не можна ніяк її виручити та витягти?

- Посадити може і не посадять, - я все ж таки вважаю, що вона не заслуговує на таку долю. Не має віддуватися за свого дурного братика, - а от моя дружба з нею точно закінчилася.

- Можливо це і на краще.

- В плані на краще? - Якось Ріта не здивувалася тому, що я настільки категорично була налаштована щодо Лери. Ніби все до цього і йшло. З її точки зору.

- Пішли в буфет. Мені потрібно дещо тобі розповісти.

В мене ледве кава носом не пішла від того, що повідала Ріта. Щодо Лери і її підлого вчинку. Який трапився в минулому.

Одного разу ми всією своєю дівчачою компанією пішли в нічний клуб потанцювати, розвіятися, поспілкуватися. Загалом провести гарно час. І під час цієї вечірки я познайомилася з хлопцем, котрий мені сподобався. Залишивши свій номер телефону, ми з ним домовилися, що наступного дня зустрінемося та сходимо десь погуляти, чи то в кафе. Я дійсно вірила в те, що з цього може щось вийти. Та дзвінка від Рината я так і не дочекалася. Ні на наступний день, ні через день, ні навіть через тиждень. Як виявилося, він переметнувся до Лери, коли зрозумів, що не вийде мене обробити в той же вечір. Я тільки й рада була тому, що дівчина перетягнула на себе такого не надійного персонажа, на якого мені не довелося витрачати свій час й пізнавати цього ловеласа. Навіть запевняла її в тому, що я не проти того, щоб вони зустрічалися й не бачу в цьому ніякої проблеми.

Та виявилося не все так просто як виглядало з першого погляду. Цей Ринат не просто так вибрав Леру, а не мене. Не спроста вибрав одну подругу, поклавши на іншу. На те була вагома причина. І полягала вона в тому, що Лері не сподобалося, що хлопець звернув увагу саме на мене, а не на неї красуню, і вирішила помститися, оскільки дівчина теж поклала око на нього. Пару оголених фото, обіцянки зробити в ліжку ТАКЕ, чого в нього ніколи не було і Ринат поплив, відкинувши варіант зі мною та повністю переметнувшись до Лерки. В них так і нічого не вийшло. Пару днів разом погуляли, вдвічі більше цих днів переспали й на цьому розійшлися. Та який же гіркий посмак у мене залишився від дій подруги. Краще б цей посмак був після перепаленої кави. Лера це все розбовкала Ріті, коли добряче перебрала з коктейлями, взявши з неї слово, що вона мені ніколи це не розповість. Що я ніколи про це не дізнаюся. Не доберуся до істини.

- Тепер зрозуміло, чому всі звинувачення пали на мене...

Та все ж правда викрилася, демонструючи як я погано розбираюся в людях...