Розділ 55

- Емі, я про тебе щось не знаю? - Підозріло коситься на мене Рітка, ніби вперше бачить і не знає, на якій кобилі під'їхати. Хоча їдемо ми на машині. В ресторан, де на нас мають очікувати Артур та Марат.

- Ти за що? - Максимально дивний діалог, тим паче для таксиста, який хтозна-кого везе, а тепер ще й один пасажир ставить таке питання до іншого, що від цього мужичку явно не легше. Напевно, вже якомога сильніше стиснув булочки в очікуванні наступного питання Ріти, а ще більше бажає почути мою відповідь. Щоб дізнатися повну картину стосовно того, хто ці дві підозрілі дівчини в салоні його автомобіля.

- З яких це пір ти почала підпрацьовувати свахою? - Я ледве не чую, як таксист полегшено видихає та повертає повністю свою увагу на дорогу. Сваха це явно не та людина, яку варто боятися. Якщо, звичайно, ти не боїшся відносин як вогню.

- Чому відразу свахою, хіба не ти плакалася, що давно не було мужика. Навіть чисто для здоров'я, - моя лампочка в голові запізно вмикається, повідомляючи, що ми тут не одні, є ще зайва пару вух, яка все це прекрасно чує й мотає на вус. А вуса в цього чолов'яги чималі, достатньо пліток може на них накрутити.

- Та тихо ти, - Рітка тут же дає мені стусана вбік, даючи таким чином урок на майбутнє, що варто тримати язик за зубами, бо в іншому випадку буде боліти інша частина тіла.

- Ну а що? Ти вільна молода дівчина, він вільний чоловік, то чому б і ні, чому б і не спробувати долю, - я ж не під вінець подругу веду, а тільки в ресторан, і видаю не заміж, а просто приведу на побачення. Навіть скоріше на знайомство, бо побаченням це ще важко назвати.

- А він хоч красивий цей Марат? Є фотка?

- Фотки немає, - дещо присаджую дівчину на грішну землю, бо вона вже була готова розглядати свою майбутню жертву й підлітати думками до небес, - але ж мого Артура ти бачила?

- Бачила, і я тобі вже говорила - я тобі заздрю білою заздрістю. Такого красунчика відхопила. Це потрібно мати талант.

- Тепер для заздрощів не буде причин, бо у тебе буде нічим не гірший варіант, - підморгую Рітці, а в тої відразу очі починають сяяти ще яскравіше, ніж до того, як вона очікувала на фото Марата.

- Що реально? - Подрузі вже й плювати на водія і на те, що він там почує на власні вуха та нанизує на свої вуса, дівчина ледве стримується, щоб не пробити своєю голівкою дах автомобіля.

- Реально, - киваю і прямо відчуваю, як сидіння починає палати. Таке враження, що водій ввімкнув підігрів, а насправді ця жара струмує від моєї малої. Вона в прямому сенсі цього слова загорілася бажанням побачити Марата й впевнитися в тому, що я не брешу.

- Емі, як я тебе люблю! - Кидається до мене в обійми та так різко й навалюється всім тілом, що я ледве не вилітаю через двері на дорогу. Добре, що машина цього вусатого не економкласу й тут дверцята закриваються на панелі приладів, в іншому випадку все б закінчилося не настільки оптимістично, як нинішній настрій Рітки.

- Але у мене буде до тебе прохання, окей? - Нехай вибачає мені подруга, але я теж зацікавлена в цьому любовному союзі. Тому поки все не потонуло в шалених емоціях, потрібно й про основну справу не забути. Задля чого я й заморочилася.

- Яке? Не зжерти братика твого нареченого при першій же зустрічі? - Щось мені підказує внутрішній голос, та і просто таки очі, що Марат забуде про казино, азартні ігри й все те, що з ними пов'язано. Ріта візьме його в оборот і не злізе. Я бачу цей рішучий погляд дівчини.

- Це теж було б непогано, все-таки я пообіцяла Артуру, що приведу адекватну дівчину для його брата, - натякаю на її поведінку й змушую дещо охолонути, бо не кожен зможе протистояти тому натиску, який може влаштувати моя коза прямо з порогу того ресторану, - але я більше за те, що попробуй пізнати Марата.

- Типу яким іграм в ліжку він надає перевагу та які його пози улюблені? - Грайливо підморгує Рітка, а водій вже певно раз п'ятий за цю коротку поїздку червоніє з голови до п'ят. Не кожного разу та і не кожного дня возиш таких відвертих пасажирів.

- Ось якраз з цим трішки зачекай. Він, звичайно, з часом дізнається, яка ти вогняна дівчинка та як вмієш запалювати, але не газуй. Спробуй побудувати ці відносини по-іншому, не так, як ти вмієш та любиш робити.

- Це ще як? - Подруга робить таке нетямуще обличчя, начебто я розказую їй якусь надзвичайну важку математичну задачу і вона не второпає, як її розв'язати та і взагалі з якого боку до неї підійти.

- Це дуже просто. Розпитай його за батьків, за те, чим вони займаються. Про Артура поцікався. Вони все ж таки рідні брати, мали спільне дитинство, юність. Ти ж таким чином Марату покажеш, що зацікавлена в серйозних відносинах, а не на розвагах на одну ніч.

- Я так розумію це ти з власного досвіду розповідаєш? Ділишся секретиками того, як захопила одного братика, щоб мене очікував успіх з іншим?

- Авжеж, - в цьому випадку ідеально спрацьовує те, що Ріта знаходиться на шалено позитивній хвилі, тож сприймає мої слова за чисту воду, не бачить в них жодної підводної течії, - я теж хочу, щоб тобі настільки ж пощастило, як мені одного разу з Артуром.

Чим чорт не жартує? А що як Ріта справді стане дружиною Марата, а моя подруга стане ще й моєю ріднею? Хіба не ідеально? Ідеальніше може бути тільки в одному випадку...