Після чаювання я нервово ходила кімнатою. У голові раз у раз прокручувала розмову з Марі.
«Ви з лордом така мила пара!»
«Він так хотів переконатися, що з вами все гаразд, що не втримався й провів сканування здоров’я».
«Міс, не вигадуйте дурниць! Для магічних маніпуляцій часто потрібен зоровий або тактильний контакт».
«Він остання людина у світі, яка може вам зашкодити. Договір Альхора не щодня укладають!»
І от остання фраза тривожила мене найбільше.
Договір Альхора.
Щось знайоме. Десь я вже зустрічала згадку про нього.
Намотавши кімнатою кілометри зо три, я нарешті згадала. І це ще та сама людина, яка нещодавно жалілася на сходи! В оригінальному романі, коли наречена померла, над її тілом з'явився знак Альхора, здається в книжці він саме так називався, а потім розсипався.
Думаю, настав час ознайомитися з умовами договору.
Але як отримати його на руки? Навряд чи оточення правильно зрозуміє таке прохання від Лорелай. Їй або показували договір перед укладанням, або взагалі не вважали за потрібне забивати юній дівчині голову такими речами.
Мій погляд упав на комод. А точніше — на незакінчену вишивку в п'яльцях, що лежала на ньому.
У моєму світі існувала традиція дарувати хусточки з ініціалами на знак уваги. Може, тут теж є щось подібне?
Якщо піти до батька й попросити договір, щоб вишити підпис лорда-нареченого…
Ні, він може дати мені будь-який інший документ з його підписом.
Втомившись кружляти по кімнаті, взяла до рук книжку, нещодавно взяту з бібліотеки, — «Столичний атлас. Архітектура і мода». Погортавши книжку, зупинилась на розділі про визначні королівські вбрання та особливості одягу попередніх епох. І тут мій погляд зупинився на сукні королеви Альвії III. По центру верхньої частини сукні, між грудьми, було вишито круглу в’язь із літер. Щоправда, розібрати їх було непросто: більше скидалися на переплетені оленячі роги. Символ чимось нагадав малюнок, що був витиснутий в кінці книги фентезійного роману.
Біля зображення був опис:
«…Весільне вбрання Альвії III стало викликом. Вона власноруч вишила верх сукні, щоб показати майбутньому королю, що пам’ятає про всі дані обіцянки, сама не відступиться й майбутньому королю не дозволить».
Що ж, підозрюю, це і є знак Альхора.
Я продовжила читати:
«…Альвія започаткувала моду на те, щоб під час сватання наречені додавали до свого одягу мотиви унікального знака пари або дарували нареченим аксесуари з ним — як нагадування про магічний зв'язок. Так договір Альхора, який спочатку був вимушеним заходом для захисту популяції магів, із часом перетворився в народній уяві на символ статусу й романтики».
Здається, я знаю, як отримати договір на руки.
***
За вечерею лорд Вейр був небагатослівним. В інший час я була б не проти, але зараз мені дуже хотілося завести розмову про контракт.
Тому, дочекавшись кінця трапези, я обережно привернула до себе увагу.
— Батьку, мені потрібна ваша порада.
Лорд Вейр зацікавлено повернув голову в мій бік і кивнув, запрошуючи продовжувати.
— Сьогодні в мене була чудова зустріч із моїм нареченим. Він був дуже уважним. Я б хотіла йому віддячити й показати свою прихильність. В одній із книжок я знайшла згадку про цікаву традицію — вишивати хусточку з унікальним знаком пари Альхора. Як ви думаєте, лорду Рейвену такий жест сподобається? Чи це буде занадто нав’язливо з мого боку?
Лорд Вейр задумався. Настільки, що мені здалося, ніби він уже й забув про моє існування.
Мабуть, зважував усі за й проти. Я ставила на консерватизм і на те, що він буде радий бачити доньку зайнятою чимось корисним для репутації родини. Старомодно, так, але давні роди завжди любили символізм.
— Мені здається, це буде милий жест із твого боку, — обережно почав він. — Але я не зможу зробити для тебе магічну копію малюнка з договору. Сувій зачарований.
— Батьку, обіцяю я буду з ним обережна. Просто зроблю замальовку й одразу поверну його назад.
Я додала до голосу трохи мрійливості, а тоді повільно опустила очі, вдаючи сором’язливість.
— Думаю, цей символ може стати початком нашої історії кохання.
***
За годину сувій із якогось дивного напівпрозорого паперу вже був у мене. Я попросила залишити мене саму, щоб ніхто не заважав працювати над моїм майбутнім шедевром.
Оскільки чорнила трохи світилися, я відразу швиденько замалювала зображення наприкінці договору, приклавши зверху тонкий папір. Щоправда, трохи не домалювала — про всяк випадок, якщо хтось раптово зайде. Тоді зможу показати проміжний результат і вдавати, що просто захопилася процесом.
Договір між родинами Вейр і Рейвен мав декілька цікавих моментів.
По-перше, друге ім’я Лорелай — Фіона. З урахуванням майбутнього прізвища абревіатура імені прямо таки відповідає обраному жанру. Хі-хі. Це вже внутрішня істерика проривається.
По-друге, Лорелай є носійкою пасивної магії: Підсилювач і Мандрівниця. Що саме це означає, у договорі не уточнювалось. Варто пошукати більше інформації.
По-третє, Рейвен отримають посилення магічного дару в майбутніх нащадків і одне з родовищ рідкісних металів, які активно використовуються в артефакторстві. Щось такого я й очікувала. Романтика романтикою, але родовища самі себе не поділять. Вейри отримають інвестиції у два інших родовища і додатковий захист доньки з особливим даром, обидві родини зобов’язуються координувати свої позиції в Малій раді з питань розподілу ресурсів, магічного регулювання та оборони. Нудно.
Я вже почала думати, що переді мною звичайний шлюбний контракт із трохи незвичними умовами, коли натрапила на наступний пункт.
Про магічний зв’язок сторін.
«З моменту укладення Договору Альхора магічні аури Лорелай Фіони Вейр та Ріана Себастіана Рейвен вступають у взаємний зв’язок. Магічні потоки обох сторін мають поступово узгоджуватися, а їхні аури — адаптуватися до магічної природи одне одного.У міру розвитку зв’язку взаємодія їх сил може утворювати синергію».
Я перечитала цей абзац.
Потім ще раз.
А потім відклала сувій і подивилася на власні руки.
Чудово. Мало того, що мене збиралися одружити з незнайомим чоловіком, так тепер наші магічні сили ще й мали навчитися жити дружно. Цікаво, а розлучення в цьому світі передбачало ще й магічну сімейну терапію?
Зате тепер я краще розуміла, чому мій дар згадувався в контракті окремо. Підсилювач. Мандрівниця.