Розділ 13

Я прокинулася рано, за вікном було ще темно і похмуро, а низьке сизе небо ніби лежало на дахах будинків. Напевно, снігові лосі прийшли з Морозного краю не самі, а привезли з собою на своїх рогах, ніби створених з льоду, зиму. Втім, ранній сніг не означав довгої лютої зими. Все ще могло змінитися — і замість снігу в Граденейрі пройдуть похмурі холодні затяжні дощі. Зазвичай в таку погоду виповзати з-під теплої ковдри було для мене майже неможливим без підготовленої слугами гарячої води для умивання і теплого халата. Але сьогодні я висунула з-під ковдри ногу і дійшла висновку, що холод не такий вже й страшний.

— Крижане дзеркало отримує від мага стійкість до низьких температур, — пробурмотіла я собі під ніс, намагаючись всі свої страхи перемогти знайомою мені зброєю — знанням. Якщо я чогось не знаю, то потрібно це дослідити.

Не знаю, що таке крижана магія, то знайду книги або тих, хто мені про це розповість.

Не вмію контролювати ту магію, то варто почати з визначення «контролю». Розберу те, що сталося вчора ввечері, на складові.

Я була певна, що якби я побажала Ціарі зла або піддалася паніці всерйоз, вона б не відбулася одним обледенінням руки. Звичайно, було цілком можливо, що я неправильно оцінюю свої сили, переоцінюю їх. Але тоді, тим більше, мені варто якомога швидше визначити, наскільки я небезпечна, наскільки магія залежить від емоцій і як швидко я здатна взяти себе в руки.

Почати слід було з пошуку інформації. Будь-яка стане в нагоді. А потім її кількість поступово перейде в якість.

— Дійсно нехолодно, — з подивом озвучила я, стоячи перед розкритим навстіж вікном. — Холод я відчуваю, але реакція на нього уповільнена. Зовсім не тремчу. Цікаво, чи будуть звичайні жителі Півночі мати подібну стійкість? Або вона безпосередньо пов'язана з магією?

Запитати мене було у кого — цілих три північанина перебували в сусідній кімнаті. Однак поки що мені не хотілося їх бачити, бо було ніяково. 

— Треба бути гнучкішою, так уживатися простіше, — радила колись мені тітонька.

— Підкоритися обставинам? — морщилася я у відповідь, але тітонька тільки хитала головою:

— Є такі обставини, які від тебе не залежать, факти, яких ти не зміниш. Або ті, що тебе остаточно зламають, якщо ти почнеш їм чинити опір.

Наприклад, смерть коханого чоловіка або коханої дружини. Можеш не вірити скільки завгодно, але життя триває. І якщо вирішуєш жити далі, то повинен змінитися. Це я розуміла.

— І навпаки, є ті обставини, на які можна вплинути. Важлива оцінка ситуації навколо: які твої бажання, де ти опинилася, що змінити легко, що залишиться незмінним…

— Звучить складно, — поскаржилася тоді я, а тітонька розсміялася:

— А це і не мало би бути простим!

Втім, тітонька мені дійсно здавалася більш гнучкою, у неї і магія була такою: повітряні елементалі мінливі, грайливі, непосидючі.

А ось вогняні, наприклад, інші. Ті, якщо їх маг садив на жаровню або факел, продовжували з усією серйозністю сидіти на одному місці довгими годинами, поки тріщали поглинуті вогнем гілки або вугілля. Мама теж завжди все робила грунтовно і на совість, вкладала всю себе... Тому було так складно повірити у те, що вона загинула. Але поступово це сталося. На жаль, смерть — це непереборна обставина, набагато страшніша, ніж людські упередження або взаємонерозуміння.

— Обставини, які незмінні?..

Зрозуміло, що то моя магія і шлюбний договір, який король не розірве ні в якому разі. Я можу вплинути на досить багато речей, але не на це.

Мої складнощі з північанами виникли через таємниці і непорозуміння. Через наше різне походження, точніше місце походження і виховання, я просто не розуміла: чи злилися на мене, чи це були звичайні нешкідливі жарти, чи погрози. Будь-яка фраза могла мати будь-який сенс. Але це проблема, яку можна вирішити.

Я можу впоратися з магією, можу поліпшити або погіршити стосунки з майбутнім чоловіком, знайти нове місце для себе в цьому світі або зробити так, щоб старі захоплення вписалися в нове життя... Чимало можна зробити!

— Але ця магія... Вчора ввечері я сильно злякалася, тому магія з'явилася, щоб мене врятувати? — пробурмотіла я собі під ніс, поки приводила в порядок волосся і одяг. Перед від'їздом було достатньо часу. І повертатися до рідного дому краще в пристойному вигляді, інакше батько буде готовий розірвати голими руками супроводжуючих, а потім дістатися і до крижаного мага.

— Дивно тільки те, що я злякалася так швидко... Ще до того, як Ціара доторкнулася до моєї щоки, я вже була налякана. Просто страх посилювався поступово. Боялася, що завдам болю Ціарі? Але в той момент я не думала про це…

Заради експерименту потрібно було повторити ситуацію. Я була впевнена, що зможу контролювати себе, якщо мені допоможуть. Але як про це сказати самій Ціарі? Складно починати розмову! Мені хоча б спокійно вийти з кімнати і не біліти-червоніти, коли до мене звернуться північани. Втім, відсиджуватися теж нерозумно.

Але в ту мить, як моя рука торкнулася дверної ручки, я почула голоси.

— Обов'язково було так її лякати? — чоловічий голос був невиразним, я не розібрала, хто саме це міг бути — Мордред чи його колега.

— Вночі що, сніг випав, тому ти вирішив висловити мені своє незадоволення? Тобі її шкода? — голос Ціари був голоснішим, вона, швидше за все, стояла ближче до дверей.