Розділ 11

Розділ 11

Лія трохи заспокоїлася, і спочатку вдавала, що уважно читає про великі битви великого короля Дагара на Півночі, бо саме про це було в тій книзі, яку їй видали. Але щойно вона переконалася, що дворецька Корнеліда відійшла до іншого кінця зали, дівчина почала обережно гортати сторінки далі, шукаючи хоч якоїсь інформації про родину Його Величності. Швидко проглядаючи розділ за розділом, де писалося про завоювання величних вампірів, вона раптом натрапила на генеалогічне дерево. Малюнок був дивним: деякі імена були напівстерті, наче хтось навмисне намагався таким чином вишкребти їх із пам'яті історії.

З того, що вдалося розібрати, випливало, що родина короля Дагара була оповита похмурими таємницями. Лія натрапила на згадку про те, що в королівському роду часто народжувалися близнюки, але престол завжди посідав лише один. Фаррам, як з’ясувалося з дрібних приміток, був старшим братом. Він народився першим і саме він мав би стати королем, але у вампірів правила були іншими, бо все вирішувала якась магічна перевірка крові. У книзі було туманно написано, що ця магічна перевірка обрала молодшого брата, Дагара, а Фарраму залишилася лише другорядна роль, і він став першим радником Дагара.

Гм, то цей огидний вампір, котрий щойно простягав до неї свої руки з довгими пазурами, шкірився іклами і погрожував, — це близнюк короля Дагара? Ну що ж, принаймні, тепер вона знає, як виглядає король вампірів. Дуже вродливим і дуже небезпечним. І тепер було зрозуміло, звідки в цього вродливого вампіра стільки злості та жовчі. Авжеж, жити все життя в тіні молодшого брата, бути всього лише його правою рукою, коли ти мав би бути королем — це ідеальний ґрунт для ненависті. Також дівчина знайшла згадку про те, що їхній батько зник за загадкових обставин невдовзі після інавгурації Дагара, але сторінка на цьому місці була грубо заплямована чимось темним, і вона не дізналася, що ж було далі. Крім того, про матір короля не було сказано жодного слова.

Дівчина так захопилася, що не помітила, як година майже спливла. Її думки перервав різкий голос дворецької. Корнеліда ляснула в долоні, змусивши всіх дівчат здригнутися від несподіванки.

— Все, досить! На сьогодні читання закінчено, — суворо оголосила дворецька. Потім повернулася до служниць, що якраз увійшли до бібліотеки, очевидно, чекали зовні. — Відведіть усіх дівчат до танцювальної зали. Майстер хореографії вже чекає їх. Вони повинні навчитися рухатися так, щоб не ганьбити королівський двір.

Дівчата почали неохоче підводитися, а Корнеліда зробила крок вперед і перегородила Лії шлях, і її червоні очі недобре блиснули.

— А ти, норовлива упертюхо, підеш зі мною, — промовила вона з переможною посмішкою. — Його Світлість Фаррам не любить чекати, і я особисто відведу тебе до його покоїв.

Мідда і Селена кинули на Лію тривожні погляди, хвилюючись за подругу, а Ліїне серце на мить завмерло від недоброго передчуття, але вона лише вище задерла голову і кивнула, бо розуміла, що якщо вона не піде сама, то її просто потягнуть силоміць, або фізично, або за допомогою магії. Розуміючи, що допомоги чекати нізвідки, дівчина мовчки рушила за дворецькою Коренелідою по коридору праворуч, а інших дівчат повели у протилежний бік, до танцювальної зали…