Глава 1

-Пане Дрейк, у вас знову помилка в документі!

Пробігаю очима папери і відчуваю, як кров відхлинула від серця. Добре, хоч продивилась заяву заздалегідь.

-Що таке, Серпента? – босу мої зауваження не подобаються, бо зараз він зайнятий телефонною розмовою, тицяє по кнопках комутатора, готуючи нараду.

-Ви написали «спалити» замість «схвалити»…

-Невже?

Він простягає через стіл руку і з-під манжети виглядає новенький Girard-Perregaux. Нічогенький такий годинник з платини та рожевого золота, з вічним календарем і тридцятьма діамантами. Нещодавно в боса був день народження і я особисто замовляла подарунок. Дрібничка для людини… вибачте, дракона зі статками в кілька мільярдів.

Ви думаєте, що я з глузду з’їхала? Нічого подібного! Мій бос - дракон в прямому розумінні. Аристократ за походженням, але суцільне нещастя для нашої рієлторської компанії. Неприємності трапляються з ним напрочуд часто, а викручуватись доводиться нам. Всього тиждень тому розірвали договір з зарубіжним клієнтом, який хотів купити у нас нерухомість. Підібрали для нього все по вищому розряду: ділянку лісу, озеро, хатинку на курячих лапах у гарному стані з усіма зручностями. З можливістю, так би мовити, побути наодинці з природою і подумати про сенс життя…Добре, хоч новий власник ще не переїхав, бо за таким ось наказом місцевість випалили до стану пустелі, хоч став тепер намет для бедуїнів. 

Доки бос виправляє помилку, поглядаю на нього і зітхаю. Він зараз особливо неуважний, бо зібрався одружуватись і дивиться на робочі справи крізь пальці. В його випадку одруження - це серйозно, бо наречена дуже вибаглива дракониця і каблучкою з діамантом тут не обійдешся.

-Це все, чи будуть ще якісь накази? – нарешті забираю документ, щоб зайнятися своїми справами.

-Все, – відрізає з похмурим виглядом. – Хоча ні. Мені треба з тобою порадитись.

Оце так честь для звичайної помічниці! Пан Дрейк вказує на стілець і я опускаюсь на нього з поганим передчуттям. Зараз точно мені доведеться крутитися, як відьмі на мітлі, хоч я й з родини Василісків!

-Мені потрібно місце для романтичного побачення,– дивиться на мене зеленими очима, в який прослизає смуток чи то невпевненість у собі.

Ну звідки, скажіть, у дракона-мільярдера, до якого черга з охочих стоїть, така низька самооцінка? Мабуть, справа в нареченій, що так крутить цим нащадком власників Золотої гори. Аж кортить на неї подивитись. Перериваю власні думки і намагаюсь запобігати бажанню пана Дрейка.

- Підібрати вам усамітнену ділянку в горах чи на узбережжі? – вже хапаюсь за блокнот та ручку. – У нас є чудове бунгало в мангрових лісах…

-Ні. – він перериває мене на півслові. - Саламандра хоче, щоб ми зустрілись в ресторані.

Я аж руку опускаю. В нареченої такі можливості, а вона просто хоче наїстися?! І знову ж таки, чим тут можу допомогти я, обирай, як то кажуть будь-який заклад, хоч з варениками, хоч з екзотичним меню. Кліпаю віями і чекаю на подальші розпорядження, доки бос видає таке, що я ледве не падаю зі стільця.

-Її важко здивувати, тому я думаю, це повинен бути людський ресторан. Для незабутніх вражень! Десь на узбережжі і бажано зі смачною їжею, я тут дещо придивився, але не впевнений, що вибір правильний…

Підсовує до мене рекламний проспект і я очам своїм не вірю. «Зануртесь у світ смаків та емоцій в ресторані Fratelli, де кожна пляшка зберігає свою унікальну історію. Папарделле з качкою та ялівцем, салат із в'яленою олениною та журавлиною, пиріг із зайчатиною та розмарином та багато інших страв із дичини. Запрошуємо вас насолодитися чудовими стравами та неповторною атмосферою Одеси». Що, на хвилиночку? Одеси?

-Пане Дрейк, вибачте, але може ви відсвяткуєте деінде? Ми найняли шеф-кухаря, добре знайомого з українською кухнею. Пані Солоха досить відома особа, а що до вина, можемо замовити на смак пані Саламандри.

Марні сподівання, по очах боса бачу. Він би й сам радий, але бажання коханої – закон.

-Річ у тім, що моя наречена веде власний блог і хоче збільшити кількість підписників, тому їй потрібно щось дійсно екзотичне. Я хочу, щоб це був сюрприз! У тебе три дні, підготуй все, щоб було по вищому розряду, перевір, чи ця реклама відповідає дійсності і замов для нас столик. Якщо впораєшся - розраховуй на підвищення.

Оце я розумію засіб збільшення зацікавленої авдиторії! Кращого не вигадаєш, зважаючи на те, що дванадцять поколінь твоїх предків ласували лицарями та викрадали наречених в українських селах. Я вже не кажу про родичів з сім’ї Вавельського дракона. Але підвищення – то моя мрія, а ще відпустка на два тижні. Обов’язково нагадаю про це босу, а зараз залишаю його на самоті і починаю будувати план дій.