5. Перше випробування

• - Щоб об'єднати душі на небесах , потрібно отримати дозвіл від верховного духовенства.
• - Тобто , потрібно буде відвідати Авангардію.
• - Як ми маємо це зробити?
• Коханий дав знак, щоб я нічого не говорила. Навіщо такі заморочки? Ніяк не можу зрозуміти , але якщо треба, то треба.
• - Деметра проведе вас , і все розкаже.
• Чоловік поглянув у вікно і встав з-за столу.
• - Дякую за гостину.
• - Я потрібен зараз у лісі.
• Старий швидко встав та вийшов з будинку, наче молодий. Ото сили має. Він не був схожий на персонажів із мультфільмів , обвішаних амулетами, а він виглядав як звичайний дідусь - пенсіонер .
• - Вас чекає тяжке випробування, любі.
• - Раніше було легше. Потрібно було просто отримати дозвіл від духовенства, а зараз ще й випробування будуть.
• - Що за випробування?
• Наважилася спитати я.
• - Чесно кажучи, я сама толком не знаю.
• - Але я знаю перше - це перевірка сумісності душ закоханих.
• - А , що буде, якщо завалити випробування?
• - Духовенство заборонить вам одружуватися.
• - Та якщо ви дійсно щиро кохаєте один одного, то все буде добре.
• Так , з першим розібралися, але незнання наступних завдань лякало.
• - Я думаю ми справимся.
• - Ні , кохана, ми точно справимося.
• Ці слова , як мед для душі. Що б не готувала доля,  сила та наполегливість перевершить її. Я могла би сказати, що кохання все вирішить , але це не так. Без дій нічого не буде, тому не треба жувати соплі.
• ...
• Я допомогла Демі прибрати стіл. Вона розповіла мені багато цікавих лайфхаків для побуту. Деметра - цікава , хороша, приємна жінка. Шкода , що доля не перебирає людьми , а під вплив бід частіше всього попадають хороші люди.
• ...
• Рання година, сонце ще не вийшло. Холодне повітря збуджувало організм та , ніби , готувало до бою. Страху не було , бо я знаю , що все буде добре. По іншому не може бути.
• Ми , втрьох стояли біля обриву ... землі? Схоже на це. Перші сонячні промені вже трохи освітлювали простір , та дивлячись під ноги було видно лише прірву та туман. В цьому місці земля зливалося з небом - це й було місцем для переходу в інший світ. Деметра голосно прочитала щось на чужій мові . Через хвилину вона затихла, перехрестилася та повернулася до нас обличчям .
• - До зустрічі , мої хороші.
• Вона приобняла нас.
• - До побачення, мені було дуже приємно з вами познайомитися.
• Вона дала нам в дорогу декілька домашніх пирогів, чай в термосі та декілька саморобних цукерок.
• Після прощання, я з коханим взялися за руки і ступили у саму прірву.
• ...
• Мені дуже сподобалося відчуття невисомості та розуміння того , що під ногами немає землі. Всі , напевно, відчували падіння увві сні. Це відчувалося точнісінько так само.
• Не довго ми летіли. Приблизно за мить розплющили очі в проїжджаючому поїзді. Погода була хмарна і так і манило заснути , що й зробили.
• Прокинулися ми вже від гучномовця . Чоловічий голос твердив про те, що поїзд прибув на кінцеву станцію. Вже на місці прибуття виходило сонечко , від чого піднявся настрій . Ярослав взяв наші валізи та ми рушили вперед.
• Як з'ясувалося , він тут вдруге і трішки знає місцевість.
• - Сьогодні ми ночуватимемо в мого брата Посейдона. Він один із наймогутніших моїх братів. Він - цар морський. Ви з ним точно знайдете спільну мову.
• - Дуже надіюся на це.
• ...
• Ми прогулялися містом , поснідали їжею Деметри на лаві, біля водоспаду. Видно , що тут живе цар вод. Куди не глянь - вода. Це дуже мальовниче місце , і я , чесно кажучи, хотіла б тут залишитися жити.