Протягом багатьох століть в Імперії Раю кожного року влаштовувала Сніговий бал напередодні свята Зими. Про цей день існує безліч легенд. Одна з них оповідає весілля богині води і бога вітру, як символ переходу від дощової осінні до прохолодної і величної зими. А інша легенда вважає свято день народженням богині Зими. Справжніх історичних причин для свята вже ніхто і не пам'ятає. Але кожен сніговий демон обожнює день Зими.
Ретельно готувались до нього і демони Пекла. Тільки, якщо в Раю — цей день символ життя та народження, то в імперії вогню — смерті. Саме тоді вогняні демони вшановують мертвих. Вони говорять, що завіса меж мертвими та живими стає тоншою. Це дозволяє душам покійних на кілька днів повернутись до близьких.
Тож останній тиждень декілька імперій завмерли в очікуванні. В академії тільки і чутно було розмови студентів про грандіозний бал.
Принцеса Жасмін нині ж стояла перед дзеркалом у своїй кімнаті, вдивляючись у своє відображення. Бліде обличчя, круги під очима, вона виглядала надто засмученою. Принцеса снігових демонів, яка мала стати мостом між Раєм і Пеклом, а всередині — дівчина, яка відчувала себе чужою в цьому холодному, ворожому світі. Нікому не потрібна тут, навіть наречений байдужий...
Вона розмірковувала про те, як сильно змінилась за час перебування тут. Іноді їй здається, що повернувшись у рідний світ — не зможе повернутись до звичайного життя.
— Чи це дійсно я? — тихо запитала вона себе, легенько торкаючись кінчиками пальців своєї шкіри, яка тепер завжди була трохи холодною.
Двері в кімнату тихо відчинилися, і Уляна зазирнула всередину.
— Жасмін, ти готова? — запитала вона. В голосі сусідки чулося щире співчуття. — Ти виглядаєш прекрасно, навіть якщо Даркен цього не бачить.
Жасмін кивнула і перевела погляд на сукню, яку їй пошили спеціально для балу. Вона була зроблена з тонкого, блискучого матеріалу, що переливався всіма відтінками срібла. Легка тканина ніби відображала лід, що виблискував у світлі, створюючи ілюзію, що сама дівчина зроблена зі снігу та льоду.
— Це ж тільки вбрання, Уляно, — сумно посміхнулася вона. — Я можу виглядати як снігова королева, але це не змінить мого стану.
Дівчина навіть жахнулась власних слів. Відчуття було таким, наче вона не до балу готується. А начебто весілля вже сьогодні і шансу повернути все назад не буде.
Уляна підійшла ближче і поклала руку на плече подруги:
— Сьогодні твій шанс показати, хто ти є насправді. Не як принцеса снігових демонів, а як демониця, яка має свою волю і серце. Даркен може бачити тебе тільки як інструмент, але інші — ні. Ти сильна, Жасмін, і ніхто не зможе це заперечити.
Її слова трохи заспокоїли принцесу, і вона вийшла разом із подругою в бік головного залу. Там вже починали збиратися гості. Кришталеві люстри світилися зверху, відбиваючись у мармурових підлогах, а вишукані мелодії оркестру огортали приміщення.
Сьогодні відбудеться бал Крижаної Зими в академії, а одразу за декілька днів бал в імператорському палаці Раю. А за ним бал в палаці Пекла... І всюди вона зі своїм нареченим, який ненавидить її, повинна бути грати у любов. На очах у його справжньої коханої. І так буде завжди. Все життя.
Як тільки Жасмін переступила поріг зали, увага багатьох була звернена на неї. Її поява була подібною до холодного подиху зими, який несподівано занурював у тишу навіть найгаласливіші кімнати.
У натовпі вона одразу помітила Даркена, який стояв біля стіни, оточений групою демонів. Він виглядав так само велично, як завжди, в своїй темній, шкіряній накидці. Але в очах не було того вогню, який колись привертав до нього увагу. Він здавався відстороненим, майже байдужим до всього, що відбувалося навколо. А поруч з ним — Ешлін. Її яскрава присутність відразу кидалася в очі. Вона кокетливо сміялася, ледь доторкаючись до плеча принца. Жасмін відчула, як її серце стискається.
"Політика, тільки політика," — намагалася вона вмовити себе, йдучи вперед по залі. В оточенні зацікавлених поглядів, вона не могла дозволити собі втратити контроль. Але кожен її крок віддавався у серці важким тягарем.
Нарешті принцеса підійшла до нареченого. Зібравши всі свої сили привіталалась.
— Ти вже тут, — сказала вона через деякий час, намагаючись порушити цю гнітучу тишу.
— Як бачиш, — він кинув на неї байдужий погляд, навіть не намагаючись приховати своєї роздратованості. — Я радий, що ти приєдналася до нас.
Ешлін, відкинувши своє золотисте волосся назад, зухвало подивилася на суперницю.
— О, принцеса вирішила, що може вийти з тіні? Цікаво, — її голос бринів від сарказму.
Жасмін проігнорувала цей випад, зберігаючи нейтральний вираз обличчя, але всередині вона вже відчувала, як хвиля гніву повільно наростає. Цей вечір був важливим для неї, і вона не дозволить Ешлін або навіть Даркену зруйнувати його.
— Ми повинні поговорити. Наодинці, — дівчина звернулася до нього з проханням у голосі, яке могло пом'якшити навіть його жорстоке серце.
Принц Пекла лише на мить затримав погляд на ній, а потім, коротко кивнувши, дав знак Ешлін відійти. Він підійшов ближче, його обличчя залишалося напруженим.
— Що ти хочеш сказати, Жасмін? — його голос був низьким, майже шепіт.
Вона намагалася стримати сльози, що підступали до очей, і тихо відповіла:
— Ми не можемо продовжувати так далі. Ти і я — ми повинні вирішити, що буде далі. І не тільки через політику або наші народи. Я більше не витримую цієї гри.
Він подивився на неї довго і мовчки, ніби намагаючись зрозуміти, чого вона справді хоче.
— Ти маєш рацію, — нарешті промовив він. — Але, можливо, я вже зробив свій вибір.
Ці слова пробили Жасмін до самого серця.
Дівчина відчула, як її серце зупинилося на мить. Він зробив свій вибір? І цей вибір не вона? Дихати стало важче, але відчуття образи, яке підступило до горла, не дозволило сльозам вирватися назовні.