РОЗДІЛ 7

РОЗДІЛ 7

Один із воїнів охорони принца Найтрана створив навколо виділеного місця «захисний купол». Вочевидь, для того, щоб магія не зашкодила глядачам. Тепер можна було підійти ближче, про що всіх і сповістив зеленоволосий.

Він, вочевидь, був командиром серед воїнів, бо постійно намагався висунутися на передній план. А ще було помітно, як з усіх сил вислужувався перед принцом.

Ніколи не любила підлабузників! Як його там Найтран називав? Мортон, здається. Між нами відразу виникла взаємна антипатія, судячи з того, що він теж дивився на мене далеко не лагідно.

– Ви можете починати, ваша високість! – Мортон шанобливо вклонився.

Найтран з легкою усмішкою поглянув на Роберта.

– Готові, бароне Тулерн?

Зібране та спокійне обличчя Роберта не виказувало жодного страху чи невпевненості. Залишалося тільки захоплюватися його витримкою.

– Готовий, – процідив він.

– Тоді не будемо марнувати час!

Принц махнув рукою і першим попрямував до імпровізованої арени. За ним рушили й інші.

Перед тим як Роберт ступив під «захисний купол», я схопила його за руку.

– Хай тобі щастить, Роберте! Дай йому добрячого копняка!

Помітила, як Найтран іронічно на мене поглянув і посміхнувся. Але коментувати мої слова не став. Наречений мовчки кивнув і рішуче зробив крок уперед.

Серце стискалося від тривоги за нього, але водночас всередині жевріла надія на диво. Аж раптом у Роберта все-таки вийде! Адже він дуже сильний! Був найкращим на своєму курсі вогняним магом, про що не раз з гордістю згадували його батьки.

Дракони, звісно, усі без винятку володіли цим видом магії. Але в них вона поєднувалася з іншими й не завжди була основною. Та й хотілося сподіватися, що принц більше звик покладатися на охорону, а не на особисту силу. О, Файгро, нехай перше враження буде оманливим, а він насправді виявиться зніженим нездарою!

– Починаємо на лічбу «три»! – оголосив Мортон, призначений розпорядником поєдинку, коли дуелянти стали на визначеній відстані один від одного.

Я навіть дихати перестала. А мати Роберта охнула і схопилася за серце. Барон Бернард Тулерн сказав їй щось заспокійливе і обійняв за плечі. Нахлинуло мимовільне почуття провини. Через мене їхній син наражається на смертельну небезпеку. Залишається сподіватися, що він не загине, хай би як не закінчився двобій. Адже дуель не смертельна.

– Один, два… – Перед тим, як закінчити відлік, зеленоволосий зробив довгу паузу, чим заслужив невдоволений погляд принца. Потім голосно вигукнув: – Три.

Найтран зі зверхньою посмішкою залишився стояти, нічого не роблячи. Вважає, що він настільки сильний, що може дати фору супернику?

Що ж, Роберту це тільки на руку!

Він не змарнував нагоди вдарити першим. Причому у принца полетіла не якась банальна «вогняна сфера», а цілий рій таких. Усі вони безпосередньо контролювалися магом і змінювали траєкторію за його волею.

Дракон злегка підняв брови, явно не очікуючи від Роберта такої майстерності. Але одразу ж створив перед собою «магічний щит». Йому довелося неабияк покрутитися, підставляючи захисний конструкт під кожну сферу.

Цікаво, чому він не створив «купол»? Відповідь отримала одразу, коли Роберт, не даючи супротивнику отямитися, кинувся до нього, вихопивши меч. «Купол» сильно обмежує рухи. Він статичний. А ось «щит» дає можливість магу переміщатися і не розпадається при цьому.

Коли Роберт опинився поруч, принц уже був напоготові.

Мій наречений нахмурився. Він вочевидь розраховував на більший ефект від своєї атаки. У Найтрана «щит» навіть не потьмянів. Яким же величезним має бути його магічний резерв!

Найгірше, що принц явно лише грався з Робертом. Він і не подумав теж вихопити меча. Задіявши повітряну магію, злетів у небо і опинився на певній відстані від супротивника. Тепер зрозуміло, яким іще видом магії володіє Найтран, крім Вогню. Може, Роберту це знання якось допоможе?

Роздратовано вилаявшись, мій наречений розвернувся і почав створювати новий конструкт. Принц, посміхаючись, дивився на нього і навіть демонстративно позіхнув, прикривши рота долонею. Сволота! Дає зрозуміти, що й не думає розглядати Роберта як загрозу.

З боку драконів почулися смішки. Мої кулаки стиснулися.

Цього разу Роберт створив величезну «вогняну стіну» заввишки щонайменше десять метрів і завширшки на весь простір імпровізованої арени.

Я вражено дивилася на це неймовірне видовище. Якби у дракона не було повітряної магії, у нього не було б жодного шансу врятуватися. Та й зараз не факт, що зможе перелетіти таку високу стіну. Адже другу подобу він за умовами поєдинку приймати не має права. А можливості польоту за допомогою повітряної магії обмежені.

Нарешті мені знадобилися знання, почерпнуті з нашої бібліотеки. Нехай я сама і не володіла магією, але завжди із захватом про неї читала. Тож тепер прекрасно уявляла, що переді мною відбувається.

Почула захоплений вигук Іділейн. Сестра теж була вражена міццю Роберта.