14. Саша. Чудовий родинний вечір з несподіваним завершенням

Що це було?

Тієї ночі я довго не міг заснути через все, що відбулось. Якось це неправильно. Мені не треба фліртувати з нею, я такого не планував… Просто момент був такий, ось і все. А взагалі вона мені не подобається. 

Але вирішивши, що це єдине нормальне пояснення, я все ж заспокоївся і заснув.

Зранку, правда, боліла голова, ніби минулого вечора я випив як мінімум літр чогось міцного. Що в біса відбувається?

Коли я прийняв душ і спустився після цього на кухню, то побачив, що Дарина вже готує сніданок. 

— Я почула, що ти встав, і вирішила все підготувати, — сказала вона. — Зробити каву чи чай? 

— Давай, — я кивнув і сів за стіл. — Можна кави, бо щось спав кепсько.

— Добре, — вона  теж кивнула й увімкнула кавоварку. 

Здавалося, Дарина якась надто мовчазна, ніби вона жалкує про свою відвертість минулого вечора…

— Тобі некомфортно поруч зі мною? — я зловив її погляд і тепер ми дивились одне одному в очі.

— Зовсім ні, з чого ти взяв? — Дарина усміхнулася, але було видно, що ця усмішка дещо натягнута. 

— Я ж бачу, що ти не така, як зазвичай, — я знизав плечима. — Ну, з іншого боку, ти не зобовʼязана мені нічого казати, якщо не хочеш. 

— Мабуть, я просто трохи хвилююся, — сказала вона, подавши мені чашку з кавою. — Зустріч із твоїм другом уже за два дні, боюся осоромитися. 

— Чому ти вирішила, що можеш осоромитися? Тобі треба бути більш впевненою в собі, Дарино, — відповів я. — Ти розумна, можеш підтримати розмову, купимо одяг, який буде підкреслювати твої сильні сторони, все буде добре.

— Так, — погодилась вона. — Безперечно, все буде добре. Я постараюся все зробити якнайкраще. 

Я подумав, що навіть розмова у нас сьогодні якось не клеїлась. З чого б це? Може, я все ж чимось її образив? Хоча ніби нічого такого не сталось, навпаки, ми ж знайшли спільну мову, хіба ні?

Я відпив кави, продовжуючи мигцем спостерігати за нею. 

Дарина сіла за стіл навпроти мене і взяла свою чашку, але не пила, а ніби поринула у свої думки. 

Може, їй не сподобалось, що я торкався її? Але вона боїться мені про це сказати? Я переборщив?

— Я вчора не мав брати тебе за руку? — врешті-решт запитав я. — Тобі було неприємно?

Вона почервоніла, чи так мені здалося? 

— Я думаю, все нормально, адже ми маємо поводитися природно, ніби справжні наречені, — сказала вона після короткої паузи. 

— Добре, — я кивнув. — Я не хочу робити щось неприємне тобі. Сьогодні ми маємо добре провести день і трохи ближче дізнатись одне про одного, бо часу до зустрічі дійсно мало…

***

— Мамо, поміряй оцю сукню! — Настя простягнула Дарині доволі коротеньку чорну сукню. 

— Може, краще оцю? — вона показала на ту, що висіла поруч. 

— Настина мені більше подобається, — сказав я і подав їй чорні туфлі на доволі високому підборі. — Оці нічого, думаю, до сукні підійдуть. 

— Добре, зараз я приміряю, — сказала Дарина і зайшла до кабінки. Коли за кілька хвилин з’явилася знову, я побачив, що сукня сиділа на ній ідеально. Правда, вона йшла трохи невпевнено, видно, не звикла до високих підборів. 

— Ну, як вам? — запитала, дивлячись на мене. 

— Красиво, — я кивнув і усміхнувся. — Правда, треба ще потренуватись на цих підборах… Але ти виглядаєш реально інакше. 

— Може, одягну їх і походжу вдома, — усміхнулася вона. — Дякую. 

— Будь ласка, — я теж усміхнувся.

— Сашо, тобі подобається мама? — несподівано запитала Настя.

— Авжеж, подобається, — я кивнув і одразу додав: — Твоя мама дуже хороша людина. 

— Настю, — було видно, що Дарина знітилися. — Ти знову за своє? 

— Ну але бачиш, ти йому теж подобаєшся! — Настя усміхнулась. 

— Звісно, ми подружилися, — відповіла Дарина. — Я теж вважаю, що Саша хороша людина, але це не привід задавати такі питання. 

— Все нормально, — я погладив Настю по голові. — Давай тепер ще тобі щось підберемо, що скажеш? Але тобі ніяких підборів… 

***

Після шопінгу ми всі разом пішли в кіно, на якийсь мультик для сімейного перегляду. Настя сиділа поміж нами і постійно коментувала те, що відбувалось на екрані, це було кумедно. У мене давно не було такого вихідного, я дійсно ніби був зі своєю родиною.

Коли ми вийшли з кіно я дістав мобільний:

— Давайте, може, зробимо селфі?

Але, поглянувши на екран, побачив там повідомлення від Соні:

"Бачив новини? Твою Єву намагались викрасти…"