8. Дарина. Мені все вдасться

Коли ми вийшли з Настиної кімнати, я одразу повернулась до Саші і сказала:

— Мені дуже незручно, що вона так поводиться. Насправді вона хороша дівчинка, а це просто… Я не знаю, як сказати… Може, знак протесту? Може, вона ревнує чи щось таке? Я спробую з нею поговорити, щоб вона поводилася чемно. 

— Я ж обіцяв, що вам тут буде комфортно, — він знизав плечима. — Мені нескладно купити кілька іграшок, це не така вже дорога ціна за лояльність. Власне, це мені потрібна ваша допомога, тож, думаю, все чесно.

— Дякую за розуміння, — я зітхнула. — Не хочеться створювати тобі проблеми. Напевно, ти звик жити сам, а тепер тобі буде некомфортно. 

— Ну, якось вже потерплю, знову ж таки, це мені самому треба, щоб ти зіграла мою наречену, — він усміхнувся. — Все буде нормально… Розберемось.

— Взагалі, мені б хотілося більше дізнатися про твій режим дня, — сказала я. — Щоб я могла приготувати тобі сніданок, вечерю, щоб бути в курсі, коли треба кудись іти, може, одяг підготувати, коротше, кажи все, я буду це виконувати..

— Ну, виходжу з дому я десь о девʼятій тридцять, — відповів він. — Снідати в принципі звик в одному зі своїх ресторанів, але та їжа трохи приїлась, пробач за тавтологію. Тож від сніданку десь о девʼятій не відмовлюсь. Щодо вечері… Зазвичай я і обідаю і вечеряю також в ресторанах… Але, так як ми маємо грати родину, то найближчим часом я буду приходити на вечерю сюди, щоб ми всі дізнались одне одного краще і не "прокололись" перед моїм майбутнім партнером по бізнесу.

— Добре, тоді я буду відповідальна за сніданок і вечерю, — усміхнулася я.  — А щодо того партнера… Ти запросиш його в гості, чи як? 

— Він вже запросив нас, — він зітхнув. — Ну, дати ще немає, але, гадаю, це будуть ці вихідні. Сказав, щоб приїхали до нього на дачу. 

Мені стало страшно. До вихідних залишалося зовсім мало часу, я хвилювалася, що не зможу переконливо зіграти свою роль. 

— А який він, цей твій партнер? Як себе з ним поводити? — запитала, зазираючи Саші в очі. 

— Дивний, — Саша зітхнув. — Я ніяк не міг підібратись до нього. І він ще не партнер. Власне, саме тому ти і граєш цю роль. 

— У нього теж ресторани? 

— Ні, в нього найбільша мережа елітних супермаркетів в Україні, я хочу, щоб він дав мені вигідний контракт на постачання продуктів, — відповів він. — А він поки що погоджується тільки на не дуже вигідні для мене умови.

— А взагалі, як я маю себе поводити? Ніби я щось розумію в бізнесі, чи зовсім нічого не знаю, і лише займаюсь домом і дитиною? 

— Не треба нічого придумувати, — він знизав плечима. — Якщо щось знатимеш — скажеш, якщо ні — краще мовчи… Повір, я теж не очікував, що все так обернеться… Мені це все теж незвично. Мої єдині серйозні стосунки —  і ті не дійшли до стадії проживання разом. 

— Ну, в мене теж були лише одні стосунки, але вони виявилися невдалими, — зітхнула я. — Так що досвіду великого не маю. 

— Розберемось, — Саша махнув рукою. — Все ж, нам обом це вигідно, правда?

 — Думаю, що так, — замислено сказала я.

Насправді я твердо вирішила зробити все для того, щоб отримати посаду кухаря в Сашиному ресторані. Якщо для цього потрібно пройти свого роду випробувальний термін у ролі його нареченої, то я буду старатися робити все, що від мене залежить, аби він залишився задоволеним. 

Я завжди була наполегливою у досягненні своєї мети, тому не сумнівалася, що і цього разу мені все вдасться…

Як ви думаєте, чи повірить Давид у справжність стосунків Саші і Дарини?

Додавайте книгу в бібліотеку, адже події стають все цікавішими!