Глава 18.3

- Давай тільки без моралі. І без тебе все знаю, - сказав Арденс, коли за Анною зачинилися двері і вони з Бахтієором залишилися одні.

- Просто запитаю: ти досі впевнений, що тримаєш ситуацію під контролем? Ти розіб'єш їй серце. Та й собі. Припини, поки не стало занадто пізно.

- Ти, як завжди, маєш рацію, - відповів Ректор Королівської академії магії, а сам подумав, що вже й так надто пізно. До того ж, схоже,  для них обох. - Можеш відкорковувати своє вино.

Бахтієор навіть не усміхнувся. Це було вперше на його пам'яті, коли Арденс відкрито визнавав свою помилку, ось тільки чоловік бачив стан свого друга і кепкувати з того не було жодного бажання.

- Ти впевнений, що Анна не має шансу взяти участь у Відборі?

- Питання не лише у цьому. Навіть якби була така можливість,  Анна не раз дала зрозуміти, що справді не хоче брати участь. Вся її ненависть до драконів - не просто юнацька дурість, вона люто нас ненавидить. 

- Тоді відпусти її. Ти маєш порвати з нею. Зараз.

Арденс мовчав.

- Відпусти її, Ард.

- З якого часу ти вказуєш, що мені робити у стосунках з жінками!? - Головнокомандувач Загір'я скуйовдив собі голову. Бахтієор свиснув: він знав, що його друг так робить лише в хвилини найвищого хвилювання.

- Лише з Анною. Я повинен подбати про неї заради Луїзи. Крім того, тобі все ще потрібно вибрати дружину. Ти ж не бачиш інших дівчат через неї. Не мороч Анні голову. Якщо ви не будете разом – просто відпусти її зараз. Потім буде ще гірше.

- Я поговорю з нею сьогодні ввечері. Думаю, після цього вона волітиме займатися з тобою, - Арденс гірко усміхнувся. Він був змушений визнати, що не хотів би, щоб Анна відмовилася від їхніх тренувань. Все ж таки йому подобалося навіть просто проводити з дівчиною час. Але Бах має рацію: він дурень, що дозволив всьому зайти так далеко. І краще припинити стосунки зараз, до того, як Анна дізнається, що він дракон. Але ж Драк Всемогутній, як тільки знайти в собі сили триматися від неї подалі?

- Без проблем. До того ж ти тепер займаєшся з Ребеккою.

- Так, ти ще не передумав?

– Ні. Я намагаюся взагалі не звертати на неї уваги без особливої ​​потреби, щоб не давати жодних марних надій.

Арденс кивнув головою. Він не був повністю згоден з тактикою поведінки його друга, але притримав свою думку при собі: як він може давати якісь поради, коли сам так наламав дров?

- Гаразд, тепер давай про справи, - Головнокомандувач Загір'я випростався і розправив плечі. Погляд його став сконцентрованим, уважним. Він підняв з підлоги свиток, списаний акуратним почерком і простяг своєму помічникові. - Ось, Гершандт ще зранку надіслав. Якщо коротко, він просить вибачення і клянеться, що все, що сталося в "Білому єдинорозі" - прикра випадковість.

- Він бреше, - впевнено сказав Бах.

- Само собою. Але чи є прямі докази?

Бахтієор підібгав губи:

- На жаль, прямих немає. Видно, що діяли спонтанно, імпровізовано. Хтось побачив тебе з Анною і вирішив скористатися ситуацією. Можливо, це ініціатива когось із низів, навіть не схвалена вищим командуванням. Я знайшов сліди заклинання Хибного шляху на сходах, саме заклинання, звісно, ​​підчистили. Причому мені здається, що підчистив уже хтось із вартових, що так вчасно прибули рятувати бідного тебе вже після всього найцікавішого. Насправді вони повинні були оглянути сліди твого магічного втручання та загибель посадової особи від твоїх рук. Хороша вийшла б історія: ти весь у крові, а довкола гора трупів, у тому числі колишнього викладача Королівської академії та Міністра фінансів, що випадково опинився в тому притоні під час відрядження. Тільки ось щось у їхньому плані пішло не так.

Арденс кивнув, картинка події повністю склалася:

- Переборщили з Зіллям. Дарк дізнався, що всім присутнім було видано додаткову дозу за рахунок закладу. Але в результаті натовп зовсім збожеволів, тож мені навіть не довелося бруднитися.

- Це тому, що ти вчасно прийшов на допомогу. Нам просто пощастило, що у тебе така інтуїція. Але якби ми спізнилися, на що і був розрахунок, то ти б побачив щось дуже нехороше з Анною і навряд чи б так вдало згадав про пралум. Тоді війна розпочалася б ще вчора. Одного не зрозумію, де сполучна ланка? Як ти мав дізнатися, що Анна у біді?

- Дарку вдалося знайти офіціантку, яка мала покликати мене... пізніше, - Арденс з силою стиснув стіл, так що на ньому з'явилися тріщини. Сама думка про те, що Зельман торкався Анни, змушувала шкодувати, що він не особисто вирвав йому серце. - На Анні були щити, тож її життю ніщо не загрожувало... цього разу. Але тепер про неї знають та можуть знову використати. Адже це точно не остання провокація. От тільки наступна буде вже добре спланованою.

- Скоро Бал прощання із зимою. Приїде король із синами. Прекрасна нагода, як на мене. Може, забрати дівчат та виїхати зараз?

– Ні. Порушення регламенту Відбору – вже чудовий привід ввести війська у Загір'я. Тоді дівчат оголосять не нареченими, а заручницями. Якщо ми поїдемо зовсім без них, то продемонструємо слабкість Загір'я - у цьому випадку репутаційні втрати будуть набагато більшими, ніж від війни. Нам залишається одне - діяти за колишнім планом, поводитися обачно і бути готовими до несподіванок.

Бахтієор кивнув, погоджуючись. Ось тільки план його командира насправді був набагато складнішим, ніж на словах. Вони в країні ворога і не володіють достатнім ресурсом, щоб вчасно розгадати провокацію. Але головна проблема була в обачності: Бах дуже сумнівався, що завжди стриманий і врівноважений друг зможе поводитись раціонально, якщо, скажімо, Анні знову загрожуватиме небезпека. В особі цієї дівчини ворог отримав величезний важіль тиску на Головнокомандувача Загір'я. Залишилось тільки сподіватися, що ніхто ще не знає, наскільки цей важіль насправді великий.