Максим
Назар нічого не розумів, витер піт з чола і слухав далі.
Мені довелося йому коротко розповісти свої пошуки. Так би мовити, вчив своїм прикладом.
Вечір в барі та безсонна ніч після прочитаного заповіту, мізки не прочистили. Але все ж прийшла ідея з нареченою. Вимоги розписав по пунктах, як в монтажі своїх відеоігор. Не вистачало тільки головної героїні.
Коханка відпала відразу. Я з нею і так затягнув, зовсім вже на голову влізла.
Колишні пасії не підходили по пунктах. Ну не на вулиці ж дівчат виловлювати?
Ось тоді я і вирішив шукати поблизу, якщо хочу її контролювати, повинна бути на виду. Де їй ще бути як не в корпорації Дієвих? Сам би перевіряв їх довго і нудно. Наступним кроком звернувся до знайомого приватного детектива, він іноді допомагає мені з хакерськими наїздами, геній в розшуку і комп'ютерах.
Відбір йшов з урахуванням віку, зовнішності, посади і плюс мої вимоги - все разом перевірялося з безлічі. Вийшло всього вісім кандидаток.
Трьох я відразу забракував. Ну вони реально страшні.
Ще у двох не вистачало половини пунктів: в однієї батьки забезпечують нормально, в іншої цілком пристойна посада маркетолога, її все влаштовує.
Отже, залишалася трійця. Всі дівчата вільні, без серйозних стосунків.
Анастасія - зі служби прибирання. Видна дівчина, якщо одягнути, дуже в моєму смаку. Знімає на околиці кімнату, мріє накопичити на навчання, родичі далеко в селі.
Поліна - секретар у відділі кадрів, живе одна, просила багато разів про підвищення, але її прохання ігнорували або забували. Зовні зовсім не моє, але терпимо.
Діана - молодший помічник менеджера на випробувальному терміні. В анкеті написала, що корпорація Дієв - робота її мрії. Не настільки в моєму смаку, як Анастасія, але все ж гарніше Поліни. Миліше і стрункіше, чи що. Влаштувалася сюди недавно, з минулими роботами не щастило, то не платили, то шеф чіплявся. Свого нічого немає, вся в боргах, квартиру ледве тягне. Родом з маленької провінції, там і батьки. Не близько, що важливо.
Так, щоб сироту знайти, нам не пощастило. Брали з найменшим ризиком.
У кандидаток збіглося майже все, але не вистачало важливого пункту - залежність.
Я взяв запис з камер і показав психологу. Висновок став на користь Поліни. Сама полохлива з трійці, її б я зміг морально тримати. Стала б вона після розставання мовчати зі страху?
Приблизно так я міркував, коли увійшов в будинок детектива, забрати останні дані.
Біля ліфта здалося, що мені ввижається... Дівчина з трійці? Не може бути! Надто вже я багато думав, як провести волю діда. Навіть снитися почали кошмари, начебто я одружитися хочу. Цур мене від щастя такого.
Переступив поріг таємної квартири детектива, там у нього один зі штабів, і тільки тоді дійшло: вулиця і номер будинку збігаються на одній з кандидаток. Отже, не помилився!
Кинувся до вікна. А там подружки якраз рушили та бахнули по тачці.
- Так ось чому ти був на зборах з анкетами?
- Угу, я збирався назвати Поліну, якщо її не буде, то Настю. За моєю логікою, підла втікачка повинна була змитися в свою далечінь до батьків. Але ні. Я знайшов її в залі. Приїхала в офіс, як ні в чому не бувало. Зразкова співробітниця, щоб її. Ну нічого, мої нерви вона відпрацює.
Повернувся в кабінет, там мене зустріла вже холодна кава.
Не дочекається, що я їй влаштую спокійне життя.
- Діано, увійдіть!
Суворо наказую.
- Що ще?
Просовує одну голову в двері, здуваючи з чола неслухняне пасмо золотавого волосся.
- Все, Діано. Кожна хвилина вашого часу. Належить. У робочий час. Мені! Нова кава. Документи на підпис. З'єднати з закупівлями. Хутчіш!
- Що спочатку?
Вона мене до сказу доведе.
Напевно, я виразно загарчав. Двері швидко зачинилися. Нову каву і документи принесла, побігла шукати номер для зв'язку.
Пити не наважувався.
Я ще не дав їй зрозуміти, наскільки вона залежна.
Та Діана б з радістю мене вже отруїла.