33. Дей. "Я не дозволю їй нашкодити"

— Тоді ми покладаємось в цьому на вас, — сказав Баал.

— Але батько, я теж міг би цим зайнятися, — невдоволено відповів Карро.

— Або я, — тут же додав його брат, Верʼє. — Це ж найважливіша місія!

— Дей перший проявив ініціативу. Вони з Локом цілком підходять. Тим паче, що Дей вже зіштовхувався з ворогом. Моє рішення остаточне, — сказав Баал суворо. 

— Так, хай Дей розвідає про їхні задуми, — підтримала мене й Ліліт. — У нього гарно виходить…

— Не буду голосувати за сина, бо ж типу не положено, але всі знають, хто насправді найталановитіший з молодших членів ради, — додала бабуся.

Я закотив очі. 

Верʼє і Карро насупились.

— На цьому і домовимось. Інші мають зайнятися попередженням всіх нижчих демонів, — заявив Баал. — Верʼє, Карро, це буде ваша сфера відповідальності. Коли Ліліт завершить протиотруту ви також маєте зробити її масове виробництво і розповсюдити в найкоротші терміни, щоб вона була у кожного демона. 

 — Добре, — неохоче погодилися Вер’є і Карро. 

— Тоді засідання завершене. За чотири дні хочу бачити перші результати. Тому зберемось у четвер в такий самий час.

Всі почали розходитись, а ми з Локом вирішили піти в офіс, щоб там обговорити деталі по нашому завданню.

Ліліт пішла з нами. 

— Отже, щоб наші шанси були вищі, треба щоб кожен з нас взяв під контроль хоча б по одному мисливцю. Ти і я, Лок. Ліліт буде займатись протиотрутою. Де там той список мисливців… він же вже є?

 — Так, правда, я не знаю, чи тут усі, мабуть, насправді їх більше, — він знайшов на комп’ютері список і роздрукував його. 

— Ну, зрозуміло, що їх більше, — я почав побіжно переглядати список. — Дізнайся їхній вік і уразливість, треба обрати найслабших ментально, — раптом мій погляд зачепився за одне з імен, "Денис Кравець", я одразу насупився і дістав мобільний, вбиваючи цього Дениса в пошук. І яким було моє здивування, коли я побачив кавалера Ніки з вечірки. — Ого… — тільки й сказав . 

— Що там? — Лок заглянув мені через плече. — Що тебе так здивувало? 

— Я знаю цю людину. Він підкочував до моєї Ніки в людському клубі, — я насупився.

 — Думаєш, він хоче через неї дістатися до тебе? — запитав Лок з тривогою в голосі. 

— Мисливці явно тоді націлились на мене, тож я не здивусь, якщо так воно і є. Я маю попередити Ніку якомога швидше. 

 — Добре, скажи їй, щоб остерігалася цього Дениса… Бо ж мисливці полюють і за відьмами також. 

— Я піду до неї прямо зараз, — я встав з-за столу і почав відкривати портал, аж раптом побачив, що Ніка в цю мить була якраз з Деном. — Бляха, вона зараз не вдома, а прямо з ним… Я зʼявлюсь поруч і піду до них, — я перевідкрив портал недалеко від точки розташування Ніки, але не прямо перед нею, а в провулку недалеко від тієї піцерії. — Побачимось пізніше, — і ступив в портал. 

Коли опинився в світі людей, пішов швидким кроком в сусідню будівлю, там і розташовувалась піцерія.

Серце билось дуже швидко. Скоріш за все, цей Денис все знав. Він знав, хто Ніка, і хотів або обернути її в свою антидемонічну секту, або ще гірше — використати її проти мене, якщо він в курсі, хто я. 

І тут я згадав, що раніше прямо при ньому зайшов в портал…

Бляха, він точно в курсі, хто я.

І має якийсь план.

Але я не дозволю йому нашкодити Ніці… 

Коли я зайшов в піцерію, то одразу побачив їх. Руки самі собою стислись в кулаки. 

І тут Ніка побачила мене…