31. Дей. Нарада вищих демонів

Мене трохи напружувало те, що Ніка знову і знову експерементувала з магією. Можливо, треба було забрати в неї ту книгу. 

Коли мій телефон задзвонив, я насупився. Це було нагадування.

— Мені треба йти, — сказав, показавши їй сповіщення в мобільному з написом "Термінова нарада вищих демонів". 

— А ти нормально себе почуваєш? — вона насупилась. — Може, не треба нікуди йти…

— Це всього лише нарада, — я знизав плечима. — Сьогодні будемо говорити про мисливців, останнім часом вони надто активізувались. З цим треба щось вирішувати якомога швидше. Бачиш же, їхня отрута небезпечна, вони небезпечні для нас. Разом з іншими ми придумаємо, як їх стримувати. Зобовʼязані придумати.

 — Носи протиотруту при собі, добре? — вона обняла мене. — Я дуже боюся за тебе…

— Добре, — я кивнув і поцілував її. — Все, ходімо, спочатку ти, — я відкрив портал до її кімнати. 

Вона ще раз усміхнулася мені і ступила в портал, за мить він закрився за нею. 

Я закрив цей портал і пішов швидко в душ. У мене було ще двадцять хвилин до наради, саме за двадцять хвилин і прийшло сповіщення.

Одразу після того, як я скупався і вдягнувся, я відкрив новий портал і вже за мить опинився в червоній овальній залі. Тринадцять вищих демонів збирались тут на термінові зустрічі і наради, щоб контролювати всі процеси взаємодій між демонами і людьми, між демонськими угрупуванням, а також з іншими силами, такими, як мисливці, відьми і тому подібне. Істоти, які вже були сильнішими за простих людей, і могли зашкодити нашій расі.

Коли я прийшов, більшість вже була на місці. Лок, Ліліт, моя мати і дві її подружки також вже сиділи на своїх місцях. 

Шість демонів мали бути віком від тисячі років, і ще шість віком від пʼятиста, отака от була тут політика проти ейджизму. Половина "молодих" демонів і половина "поважних". 

Голова, тобто, тринацятий, теж був з "поважних".

Власне, з молодих, окрім нас з Ліліт і Локом тут також були Карро і Верʼє, брати, вони обоє були демонами влади. А шостим був права рука голови Ради, син Баала, нинішнього голови, Аамон. Він планував колись очолити Раду. Хоча мені його кандидатура не подобалась. 

Після мене майже одразу підійшли ще декілька старших демонів. І коли всі місця були зайняті, Баал розпочав зібрання:

— Зараз, як ви, мабуть, чули, дуже активізувалися мисливці, — сказав він. — Тому всім потрібно дотримуватися заходів безпеки — не ходити поодинці у світ людей і завжди носити з собою протиотруту. 

— Хіба їм по силах звʼязати когось з нас? — недовірливо перепитала Ліліт. — Ми ж не рядові демони. 

— У них нова отрута, — сказав я неохоче. — Я буквально щойно з ними зіштовхнувся. Наша протиотрута подіяла, але все ж, не факт, що вона подіє і на рядових демонах. Мені прийшлось дуже несолодко. Можливо, вона тепер подіє тільки на мені і вас, бо у нас більше сил. Треба, щоб, можливо, ти, Ліліт, дослідила її, ти ж у нас спец по отрутах.

 — Так, якщо отрута діє на головних демонів, то більш слабких наших сородичів вона може вбити миттєво, — відповіла Ліліт. — Треба розробляти нову протиотруту, для цього мені потрібна твоя кров, Дею. У ній ще мають зберегтися сліди тієї речовини. 

— Не проблема, бери, скільки треба. У тебе є з собою необхідне обладнання, щоб її взяти? Чи треба повернутись додому? 

 — Можу й зараз узяти, — вона дістала з кишені невелику пробірку, на якій була голка.Взяла мене за руку і проколола палець, за мить пробірка наповнилася кров’ю, вона повторила цю дію декілька разів, щоб наповнити одразу пʼять пробірок. — Тепер зможу розробити більш ефективну протиотруту, — сказала задоволено. 

— Нам потрібно отримати доступ до зібрань мисливців. Треба взяти під контроль члена їхнього культу, а може і декількох, — тим часом продовжив голова, Баал. 

— Ми з Локом можемо цим зайнятися, — запропонував я…