22. Ніка. На вечірці

Дівічата вибрали для мене сукню, зробили мені зачіску, макіяж і зійшлися на думці, що я виглядаю чудово і готова до зустрічі з новим коханням. Але мені було байдуже, я зовсім не хотіла когось там зустріти. Думала про Дея, згадувала ту ніч, яку провела в його обіймах, і мені так хотілося зараз викликати його… Але я не маю цього робити, це неправильно…

 — Добре, поїхали, — сказала я, дивлячись на своє відображеня у дзеркалі. — Я готова розважатися! 

***

Коли ми зайшли до клубу, Оксана почала озиратися і, побачивши свого Костю, потягнула на до нього, знайомити. Він справді був з двома друзями, які відрекомендувалися, як Вадим і Денис. Коли я побачила Дениса, то була вражена тим, як він схожий на Дея. Ну, не так щоб вони були геть подібні, як близнюки, але все ж багато спільних рис зовнішності було, і якщо дивитися здалеку, то цілком можна було прийняти його за Дея. 

Оксана, мабуть, побачила, як я на нього дивлюся, і взяла ініціативу в свої руки. 

 — Дене, запроси Ніку на танець! — розпорядилась вона. 

— Ніко, — він простягнув до мене руку і чарівно усміхнувся. — Потанцюєш зі мною? 

Я якусь мить вагалася, а потім кивнула і вклала свою долоню в його…

Коли ми закружляли в танці, Ден сказав:

 — Коли я тільки побачив тебе, то подумав, що ти найкрасивіша дівчина в цьому клубі…

 — Ти мені лестиш, — я усміхнулася, хоча, звісно, такі слова чути було приємно. 

— Ні, це абсолютна правда, — він похитав головою і серйозно поглянув на мене, а потім усміхнувся. — Знаєш, усі ці знайомства з "подружками" дівчини друга зазвичай такі дурнуваті… Подружки часто страшненькі. Але ти найкрасивіша з вас трьох. 

 — А якби я була негарна, ти б не звернув на мене увагу? — чомусь я відчула розчарування. Іноді хотілося, щоб хлопці бачили в мені не лише привабливу зовнішність, а й щось інше…

— Ну, ти ж не будеш сперечатися, що зустрічають таки по зовнішності? — він зазирнув мені в очі. — Але це не означає, що мене не цікавить те, що всередині. Зовнішність авжеж не головніша за душу.

 — Мабуть, ти маєш рацію… Я теж звернула на тебе увагу через твою зовнішність. Ти нагадав мені одну людину, яку я знала… — я мало не сказала “одного демона”, вчасно замінила на “людину”. 

— Ого, цікаво, — здивувався він. — Через те, що я ношу доволі довгу зачіску, мені навпаки часто кажуть, що я виглядаю доволі оригінально. До речі, я граю в групі. Власне, цим продиктований мій стиль. Ми граємо в стилі року, але не того, де тільки все бахає на вуха. У нас жіночий вокал, по типу "Evanescence", чула їх? 

 — Так,  — я кивнула. — Цікаво, досі не була знайома з жодним справжнім музикантом, ти перший….

— У нас за тиждень буде концерт, можу дати тобі білети. Тобі, і твоїм подружкам, якщо буде бажання, — одразу додав він. 

Я подумала, що це було майже як запрошення на продовження зустрічей, тобто, майже побачення. З іншого боку, він запрошував на концерт і ми б там навіть не були вдвох, а він би виступав. Але мені це було не дуже цікаво, бо я весь час думала тільки про Дея. 

— Я подумаю, дякую, — усміхнулась йому, щоб він не образився. А потім вирішила знайти якусь причину, щоб не йти на той концерт, скажу що захворіла або що...