2. Дей. Дивний портал

Я сидів в своєму кабінеті і перевіряв звітність. Вже майже закривався рік, тож мені було треба перерахувати, скільки душ ми отримали, наскільки ми були в прибутку. Моє казино для темних сил було найбільшим в "Андерворлді". Тут демони та інша нечисть могли як подовжити своє життя, виграючи душі, так і розпрощатись зі своєю власною життєвою енергією. Власне, валютою тут була саме життєва енергія. 

Аж раптом мій кабінет різко відчинився. От, знову те саме, кожного року одне й теж перед зимовим сонцестоянням. Вічно вона приходить і хоче мене зісватати з кимось.

— Сину, я дуже турбуюся, що ти досі один, — сказала мати. — Не можеш забути ту свою… Як її там звали? Але вже п’ятсот років минуло…

— Не роби вигляд, що ти не памʼятаєш Ніку, — я одразу насупився. 

Ніка була моєю істинною парою, я зрозумів це, щойно наші погляди зустрілись ще пʼятсот років тому. Я кохав її більше за все на світі. І саме через мене вона… Але я не змирюся з цим ніколи. 

Зараз дійсно було рівно пʼятсот років, як вона загинула. Її душа перейшла за межу саме в зимове сонцестояння пʼятсот років тому.

— Що ти взагалі хотіла? — додав я не дуже вдоволено. — У мене багато справ. 

— Ми з батьком знайшли для тебе наречену, дуже порядну і вродливу демоницю, ти маєш з нею познайомитися на балу. Тому, будь ласка, справ на неї краще враження. Ми вже дуже хочемо онуків! 

— Порядну демоницю? — хмикнув я, трохи вигнувши брову. — Мені нема коли займатись цими шлюбними іграми. І на бал йти я не планував. І взагалі, ти навіть не спитала, чи є в мене хтось, а вже навʼязуєш ту "порядну" демоницю. 

— А що, в тебе хтось є? — пожвавішала вона. — Хто вона, ми маємо познайомитись! Ти маєш неодмінно привести її на бал. Якщо не приведеш, то  стане зрозуміло, що ти обманув нас, і ти матимеш одружитися з нареченою, яку ми для тебе обрали! 

Я закотив очі. Що ж, доведеться попросити когось з демониць з казино зіграти мою дівчину за хорошу платню. 

— Я все одно не планував йти на бал, — пробубонів я. — Може, познайомлю вас пізніше. Часу мало… Рік закінчується. Треба робити звітності.

— Будь ласка! — мама склала руки в благальному жесті. — Заради мене виділи в своєму графіку кілька годин! Ти безсмертний, тож іще встигнеш ті звітності поробити! 

Я закотив очі. 

— Ну, я постараюсь, — сказав врешті-решт. Насправді, не збирався робити цього. Придумаю потім якусь термінову справу. — Все, дай мені попрацювати, якщо хочеш, щоб я встиг. 

— Добре, добре, вже йду, — заметушилася вона. — Тільки ж не забудь узяти свою дівчину! Я така щаслива, що ти знову знайшов собі пару! Піду батька теж порадую! 

Я закотив очі. Але вже нічого не казав. От не прийду на бал і наступного дня вже все поясню. А там буде початок нового року, знову буде купа справ і планів…

Тільки вона пішла, а я хотів знову засісти за роботу, як прямо за собою відчув сильну і теплу магічну енергію. Ця хвиля тепла нагадала мені про магію Ніки, мого єдиного кохання всього життя. Серце забилось швидше.

Я розвернувся і побачив портал, який, судячи з висхідної енергії, йшов зі світу людей. Там, до речі, у мене теж був офіс, бо душ в тому  світі, хай і слабеньких в багато мільйонів разів більше. 

Якби охорона побачила цей портал, певно, вони б сказали не лізти туди. Але я верховний демон, чого мені боятися? Тим паче, ця енергія… Вона точно повʼязана з Нікою, я не сумнівався в цьому. Я встав із крісла і підійшов до порталу. І почув голос призивниці. Це була жінка і її голос… Бляха, це був її голос.

Більше я не роздумував, от тільки щойно зʼявився там, мене очікувало велике розчарування…