Гучне «Уф!» і звучне «бубух» — я видихнув, а Ліза розпласталася в позі морської зірки на траві — знаменували те, що сходження таки відбулося. За традицією я пофоткав указівники, величезний хрест, зробив селфі на фоні краєвиду й із Лізою, присівши коло неї навпочіпки. Тоді почав записувати Златі відеоповідомлення:
— Це пряма трансляція з вершини гори Петрос. Із вами Тимофій Горчук і… — Я перевів камеру на Лізу: — Оце нещасне створіння.
— Я тебе ненавиджу, — прокректала вона.
Я вернув камеру на себе й поправив окуляри:
— Вона повторює це останні дві години. А ось це вид… Ти ж знаєш, що це означає, мила сестро? — запитав наприкінці запису й широко всміхнувся.
«Курва!» — надіслала у відповідь Злата, я гиготнув.
«5:4», — оновив наш рахунок сходжень на двотисячники [1] й додав зловтішний смайлик із демонічними ріжками.
Примітки:
[1] Гори, вершини яких сягають і перевищують дві тисячі метрів. В Україні таких шість: Говерла, Бребенескул, Піп-Іван Чорногірський, Ґутин Томнатик, Ребра й Петрос.
#2628 в Любовні романи
#156 в Романтична комедія
#1160 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 22.08.2026