Наречені на свята

***

Я запивав скомирду [1] гуслянкою [2], пильно дивлячись на Лізу. Вона теж їла, однак очі ховала: то у вікно зиркне, то в тарілку втупиться.

— Це ж бабуся передала? — озвучив я питання, яке створювало напругу останні хвилини три.

Дзенькнувши склянкою, Ліза зітхнула.

— Тільки-но подивіться, яка ґаздинечка! — засюсюкав я.

Ліза гепнула щось ногою. Я зазирнув під стіл: вона вимкнула робот-пилосмок.

— Який ґазда, така і ґаздинечка, — пробурчала Ліза й ковтнула гуслянки.

Я обожнюю цю жінку!

Примітки:

[1] Традиційна питомо Ясінянська страва, яку готують на домашній сметані й кукурудзяній крупі з додаванням солі та цукру.

[2] Кисляк із пареного молока.

Подобається

#143 в Молодіжна проза
#1312 в Любовні романи
#661 в Сучасний любовний роман

Відредаговано: 08.03.2024