Розділ 4. Розпізнавання нарцисизму в собі Саморефлексія та самоаналіз.

Розділ 4. Розпізнавання нарцисизму в собі

Саморефлексія та самоаналіз. Дзеркало, дзеркало на стіні: як розпізнати нарциса в собі?

Прекрасне слово нарцисизм! Воно часто було використане в цій книжці,  лунає в психологічних кабінетах, на сторінках модних журналів і, звісно, у нескінченних ланцюжках коментарів у соціальних мережах. Але, як ми вже здогадалися, це не просто популярне словечко, а може бути реальною характеристикою нашої особистості. Пропоную здійснити акт самоаналізу та саморефлексії на предмет розпізнавання такої особистості в собі.

Отже, резюмуючи все сказане, в нас є прояви нарцисизму якщо ми:

- потребуємо постійної уваги та захоплення, та особливого ставлення. Так, це дійсно без перебільшення одна із “базових” потреб. Якщо день пройшов без слів захоплення, то він не зараховується. Фрази на кшталт:  "Ти найкращий!", “Ти все зробив правильно”, “Ти класний” -  формулювання не важливе, важливо, що про нас кажуть приємні речі. Складно переживаємо, коли хтось інший отримує більше уваги на вечірках, зустрічах чи навіть на робочих зборах. Ми ніби щось важливе втрачаємо, що вже не зможемо повернути. Впевнені, що заслуговуємо на найкраще, особливо від людей, що поруч; Наша впевненість у собі залежить від компліментів, підбадьорювання тощо. Внутрішньо ми набагато менше впевнені ніж зовнішньо.

 - всі розмови зводимо до своєї особистості. Якимось неймовірним чином, таким про який ви й не здогадуєтесь знайдемо  спосіб поговорити про себе, свої справи, думки, висновки і так далі;

 - завжди шукаємо спосіб бути правим і не визнаємо своїх помилок. Праві ми навіть коли помиляємося. Помилки – то не наші прорахунки. У всьому винні обставини, але тільки не ми. Виправдання своїм діям і рішенням (навіть невдалим) є завжди;

- вважаємо себе експертами. Маємо свою думку на будь-яку тему і завжди готові її висловити;

- не вміємо уважно слухати. Ну, хіба що себе, або похвали в нашу адресу. Поки інші говорять, у кращому випадку терпляче чекаємо, в гіршому –  перебиваємо та починаємо свій багатохвилинний монолог;

- маніпулюємо людьми. Не нехтуємо різними способами досягнення перш за все свого. Люди – то інструменти, які ми використовуємо. Якщо щось йде не по нашому – ображаємося, що є маніпуляцією; Використовуємо лестощі, щоб отримати бажане. В нашому арсеналі завжди є кілька готових нещирих компліментів. Коли це нам вигідно, можемо бути дуже інструментально чарівними. Часто використовуємо почуття провини для маніпуляцій, змушуючи робити те, що нам потрібно, або співчувати нам.

- даємо безпідставні та хибні надії. “Я все вирішу”  ми можемо чути від нарциса. Це приманка, щоб звабити. Часто це фантазії про свою всемогутність, що направлені на зовні.

- не вміємо сприймати конструктивну критику.  Не переносимо її,  відповідаємо  агресією або сльозами;  

- емпатія не наша сильна сторона. Не помічаємо, коли іншим погано. Співчуття? Ну хіба що нам. Мало хвилюють чужі проблеми, головне ми самі та наші переживання Невимушені шпильки та недотепні коментарі – прояв відсутності емпатії;

- заздримо іншим, ображаємось на їх успіх. Заздрість до успіхів та досягнень інших – неодмінна риса. Не визнаємо, або критикуємо. Успіх інших сприймається як особиста образа. Ми не можемо зрозуміти, чому хтось може бути кращим за нас;

 - любимо розкішно виглядати. Яскраво, аби привернути увагу. Наша зовнішність має бути   “бездоганною”, хоча часто це виглядає досить пихато. Ми можемо проводити  багато часу перед               дзеркалом, аби переконатися у власній привабливості. Обожнюємо розкішні речі і завжди намагаємося      демонструвати свій високий статус;

- ідеалізуємо себе та оточення.  Створюємо образ своєї ідеальної особистості, репрезентуємо його скрізь і самі  віримо у нього. Тим самим займаємось з іншими людьми, а як вони не відповідають нашим уявленням – агресуємо; 

- любимо драматизувати, та перебільшувати. Часто вступаємо у конфлікти, занадто збільшуємо емоційний навантаження, щоб залишатися у центрі уваги. Часто перебільшуємо “з мухи до слона” свої проблеми, щоб здаватися важливішими. 

- вміємо робити із себе жертву, вміємо уникати відповідальності. Якщо щось пішло не так, нарцис завжди знайде когось, хто винен. Вони вміють знімати з себе відповідальність і перекладати її на інших. Іноді доходить до абсурдного звинувачення в адресу тих, хто опинився поруч: “Я зазнав(ла) невдачу через те, що ти в мене не вірила(в)” - ідеальний вираз; Виставляємо себе потерпілим від обставин або інших людей, щоб викликати співчуття і підтримку;

- віримо у свою особливе призначення. Ми народжені для великих справ. Наше життя – це велика місія. Часто це просто наша мрія;

- говоримо про себе в третій особі. Це додає величі. Наприклад, "Віктор завжди правий" або "Марія це зробить краще за всіх";

- категоричні у своїх висловлюваннях й схильні до узагальнень. Фрази: “Це завжди так”, “Ніколи”, “Як завжди” “Все або нічого” та інші,  супутники нашого монологу. Часто це є проявом маніпуляції;