Проза

Садівник дивився на сад і милувався своїм витвором. Створивши гармонію і красу, він насолоджувався пахощами саду. Тут було дуже
багато різноманітних квітів – троянди, жоржини, піони, хризантеми.
Кожного разу, коли садівник обходив сад, поливав рослини із лійки, надаючи їм чистоту і свіжість.
Після поливу крапельки води залишались на пелюстках. Але квіти це не подобалось і щоб звільнитись від шкідників, рятівником для них
був вітер. То ж він приходив на допомогу і після поливу.
Чергового разу, коли садівник ходив по саду,то помітив, що біля хризантеми є місце. І він посадив ще одну квіточку. З часом вона
підросла, але не така висока, як жоржина чи хризантема. Проте, пелюстки у неї були дуже гарні, квітка мала багато пилку.
Мурашки збирались біля неї і питали:
- Як тебе звати?
Квітка відповіла:
- Я – Нарцис, а ви хто?
- Ми – мурашки.
- А чому ви піднімаєтесь по стеблинках догори?
- Щоб вгамувати спрагу - шукаємо воду.
- Так приходьте до мене, я буду напувати вас росою.
З того часу мурахи приходили до Нарциса, щоб напитись і поспілкуватись.
А хризантеми, жоржини всіляко шкодили йому тим, що штовхали квітку своїми стебельцями і затуляли Нарциса від сонячного проміння.
Мурахи помітили це неподобство і сказали своєму другові:
- Давай ми знищимо їх коріння, вони відразу полагіднішають.
Нарцис заборонив їм це робити, боячись розгнівати садівника. Зібравши мурашок, оголосив:
- Сьогодні – наше прощання!
Напоїв усіх росою, нагодував пилком.
- Завтра садівник забере мене до себе.
- Звідки ти знаєш? - спитали мурахи.
- Я помітив як він приготував нове горнятко, щоб пересадити мене.
Всю ніч мурашки тулились до Нарциса, щоб розділити гіркому розлуки.
- Я не забуду вас, друзі, спробую умовити садівника частіше поливати квіти, щоб ви вгамовували свою спрагу.
Так і було. На ранок садівник пересадив квітку в нове горнятко і забрав до себе. Поставив на підвіконня, так, щоб сонце світило йому.
Хризантеми, жоржини зрозуміли, що Нарцис взяв на себе їхні гріхи, не діждався, щоб вони припинили його муки і страждання. Завдяки
Нарцису, шкідники їх не турбували.
А Нарцис, купаючись у сонячних променях, дивився на сад із вікна. Виконуючи прохання гарної квітки, садівник щоденно поливав квіти,
надаючи чистоту і свіжість саду.