Розділ 13
Тренування №2
Лукас повернувся додому. Він розповів Наї та Фенріну, тітка ще не повернулась, як його ледве не вбив Артем, як він зустрів Ґайдо та що розповів Томас. Після розповіді Фенрін вирішив дізнатись більше від Рози про ND. Може допоможе Ґайдо, як сподівалася Ная, і ми дізнаємось сьогодні ввечері.
Споночіло. Всі пішли спати, крім Лукаса. Він сів біля Фенріна та спробував зосередитись, стиснувши Компас. Заплющив очі і поволі почалось переміщення.
Коли Лукас відкрив очі, то побачив, що сидить біля того озера, в яке впав сьогодні. Хлопець підвівся та пішов до того будиночка. На ганку чекав на нього Ґайдо, поглядом привітавши учня.
— Готовий? — Ґайдо підвівся.
У відповідь Лукас поклонився.
Ґайдо запросив в дім, де на Лукаса чекав одяг.
— Мені одягнути кімоно?
— Кейкоґі, — виправив Ґайдо. — Кімоно — традиційний одяг, а кейкоґі зроблено для тренування. Одягайся, і я чекаю на задньому дворі, — він вийшов, причинивши за собою двері.
Чорна трава наче поглинала сенсея, огортаючи його ноги. Самурай дивився на далекі гори, що були готові здійнятись вгору і стати ще вищими. Підійшов Лукас, готовий до тренування.
— Щоб не втрачати час, — обернувся до нього Ґайдо, — почнемо бій тут і зараз.
Лукас зняв з себе Компас. В правій руці утворився світлий меч.
Ґайдо дістав свою катану та ринув на хлопця. Два мечи схрестились, утворюючи білі іскри. З кожною атакою удари ставали швидшими й тяжчими. Ґайдо зробив обманний рух наче підсічку й одразу змахнув мечем так, що хлопець ледь встиг зупинити лезо бронею на лівій руці. Спробувавши дістати суперника по ногах, Лукас промахнувся. Ґайдо відступив на безпечну дистанцію. Лукасу майнула думка скористатись Мувесом. Хлопець вже достатньо опанував переміщення, тож наважився на цей маневр. Мечі зіткнулись з новою силою. Це не був елегантний поєдинок на мечах, в дію йшли і кулаки й стусани ногами. Здається, що сили були рівними — ніхто не відступав, але й не отримував перевагу. Лукас задумав хитрий маневр, але не встиг його здійснити, як на нього несподівано навалився тягар минулого, що на мить наче спаралізувало його, що він ледь встиг помітити як меч самурая розрізає повітря, наближаючись до нього. Мечі з такою силою вдарились, що катана сенсея розлетілась на шматки, а у Лукаса в руці замість зброї залишилась стрілка.
Залишилось битись навкулачки. Лукас цього не злякався, адже мав броню, що не порадувало Ґайдо. Але у відповідь на це Ґайдо мав мувес, і той був блискавичним! Лукас не встигав відбиватись. Зрештою хлопець дістав потужний удар, так що кров з його носа рясно прикрасила траву навколо червоними намистинами. Хлопець впав на коліна, долонею затискаючи ніс.
— Тепер трішки теорії. Як казав Сунь-Дзи: учитись треба все життя, до останнього подиху, — зауважив Ґайдо, складаючи зламану катану в камбуру.
Лукас витер кров з долоней об траву.
— У тебе розвинута фізична сила — ко́рпоріс. Тобі потрібний ментос.
— Я чув це слово. Що воно робить?
— Коли ти відчув той душевний біль — це зроблено мною, ментосом. Це виконується не тілом, а головою, його випускають через очі.
— Це як шарінґан*? — на це Ґайдо запитально на нього подивився. —Шарінґан може копіювати атаки на великій швидкості, копіювати рухи ворога.
— Цікаво, — хмикнув Ґайдо, — ніколи не чув. Що ж можливо є щось спільне. Енергія формується залежно від характеру, емоцій, фізичного стану людини. Зараз ти спробуєш застосувати його проти мене.
___________________________________________________
Шарінґан* — (аніме Наруто) око, що копіює техніки ворога.
___________________________________________________
Ґайдо змахнув зламаною катаною й озеро завирувало та з нього повстав дракон.
— Спробуй зупинити його.
Поки Лукас оговтувався від здивування, змій наче розім’яв своє тіло, зробивши коло над озером і раптом кинувся на хлопця та проковтнув його. Лукас наче нирнув у водоспад, а коли відлетів, впав відкашлюючись та змоклий до нитки.
— А тепер годі гав ловити, зосередься та відкрити свій ментос, — наказав самурай.
Лукас швидко встав, і дракон знову полетів на нього. Цього разу Лукас не зважав на дракона, а зосередився на Ґайдо і, раптом, в просторі щось відбулось. Самурая наче щось штовхнуло. Але дракон знову зміг вдарити.
Змій ще поплавав у повітрі, а потім повернувся назад в озеро.
— Не погано, ти зміг мене дістатись, — сказав самурай, ховаючи частини меча, — але ти маєш діяти швидше.
— Я навіть не дуже зрозумів, що відбулось. Та й це тільки початок.
— Початок чи кінець — будь сильним та швидким, як цунамі. Під час першої битви я відчував у тобі Силу. Гадав, чим серйозніші будуть випробовування, тим швидше ти почнеш її проявляти на повну потужність. Я таки не помилився, але ти не вразив мене, поки що. А ще я зроблю тобі новий меч.
#2606 в Фентезі
#697 в Міське фентезі
#1082 в Детектив/Трилер
#462 в Трилер
Відредаговано: 14.03.2026