Глава 6

Глава. 6

 Роман, який все більше втрачав над собою контроль, не витримавши, вистрілив з пневматичного пістолета в одну з тіней, що знову промайнула у полі його погляду. У відповідь, праворуч від того місця, куди він стріляв, пролунав хрипкий не людський сміх і на мить у темряві спалахнули двоє червоних очей.

- Треба тікати звідси. — Чи не плачучи, простогнав Роман, немов зацькований звір, він подивився на всі боки, а потім на шлях, яким вони сюди прийшли.

 Не встигли Кружінков з Кіртом збагнути, що той задумав, як Роман кинувся тікати геть, сподіваючись врятуватися втечею з пастки, в яку вони потрапили. Тільки він зник у темряві, як звідти пролунало кілька грізних гарчань і його несамовитий крик.

 Піднявши автомат, Кружінков розрядив у тому напрямку весь ріжок. Вставивши повний магазин, він почав поливати свинцем усе довкола.

- Я вас дістану, виродки звірячі! — репетував він немов божевільний.

  Коли і цей ріжок спорожнів, він зняв з ременя гранату і витягнувши чеку, кинув її в темряву.

 Слідом за першою гранатою в темряву праворуч, а потім і в темряву ліворуч, полетіли ще дві гранати. Майор навіть не думав про те, що уламки гранат можуть дістати і їх самих. Зараз для нього було головним, знищити тих, хто ховався десь там, у темряві.

 Три вибухи, що пролунали один за одним, були до того оглушливими в просторій залі, що здавалося, ніби здригнулася сама Земля.

 Чудом не зворушений війною храм перетворився тепер на арену бойових дій, відчуваючи на собі всю красу, а точніше, катастрофічні жахи руйнування від куль і вибухів.

 Яскраві вогняні спалахи, що полоснули разом з вибухами, висвітлили всі темні закутки храму. І Кружінков побачив те, що бачив завдяки своїй здатності бачити у темряві, Кірт.

 Шестеро перевертнів кружляли навколо них. Кружляли навколо взятого ними у кільце видобутку.

 Миттєво, один із перевертнів, той, що був найближчим до людей, які опинилися в пастці, одним гігантським стрибком у п'ятнадцять метрів, стрибнув на майора.

 Треба віддати належне, Кружінков зреагував так само блискавично, як звір атакував.

 Вистрілений з пневматичного пістолета дротик, встряг у вкриті довгою густою шерстю груди.

 В останній момент, відскочивши убік, майор уникнув падіння на себе перевертня, який вже заснув прямо в стрибку. Зібравшись, було вже тріумфувати, він до свого жаху, краєм ока помітив ще одного перевертня, що кинувся до нього.

 На Кірта в цей момент, теж кинулося одразу троє перевертнів. Тож, він нічим не міг допомогти Кружінкову, якого миттєво підім'яв під себе, перевертень, що налетів на того.

 Ухилившись від першого перевертня, що у своєму атакуючому стрибку пролетів далі, Кірт, розвертаючи тулуб, ударив ногою другого перевертня в груди, який спробував дістати його передніми лапами. Цим ударом звіра відкинуло назад, і він впав на спину.

 Пазурі третього перевертня полоснули Кірта по спині. Розірвавши на шматки куртку і висікаючи іскри про кольчузі, яка захистила тіло.

 Через близьку відстань, Кірт не міг ударити сокирою, тому завдав удару ліктем знизу вгору по пасті, що розкрилася для укусу. Захлопнувши цим ударом, всіяні жахливими іклами щелепи так сильно і вдало, що при цьому, перевертень відкусив собі кінчик язика.

 Оглушаючим бічним ударом правого кулака у вухо, Кірт відкинув перевертня з перекушеним язиком прямо на перевертня, який нещодавно у своєму атакуючому стрибку пролетів повз нього і тепер, знову кинувся у нову атаку.

 Розуміючи, що на відкритому місці його легко оточити та атакувати з різних боків, що було дуже небезпечно, поки до нього ще повністю не повернулися сила та швидкість, Кірт вирішив знайти місце, яке б підходило для продовження бою. Таке місце, де перевертні не змогли б скористатися своєю чисельною перевагою.

 Обертаючи навколо себе сокиру, що не давало перевертням можливості наблизитися до нього, він став відходити до сходів, що ведли кудись нагору. Зараз, це був єдиний вільний шлях для відходу. Шлях, який дозволяв, вибратися з оточення.

 Зі свистом розсікаючи повітря, сокира надійно тримала перевертнів на відстані, не даючи їм можливості атакувати. Так що, Кірт зміг швидко та без перешкод, дійти до сходів.

 Так само, задкуючи назад і обертаючи сокирою, він став сходинку за сходинкою, підніматися нагору.

 Перевертень з відкушеним кінчиком язика, що особливо жадав дістатися Кірта, віддалившись від інших своїх побратимів, кинувшись убік, заскочив на постамент, що стояв під стіною. І, вже з постаменту, одним потужним стрибком, злетівши вгору, заліз на балкон.

 Саме до цього балкона і вели сходи, якими піднімався Кірт, від погляду якого не вислизнув цей обхідний маневр.

 Щоб дати побратиму, який опинився за спиною їх супротивника, спокійно атакувати, перевертні, що насідали знизу, кинулися в атаку. Метою цієї атаки було зовсім не дістати Кірта, хоча і від цього атакуючі не відмовилися б. Не дивлячись, все-таки, на звірячий вигляд, перевертні мали людський розум.

 Так що їхньою головною метою, зараз було, зосередити всю увагу супротивника, який чинив їм запеклий опір, на собі.

 Один із перевертнів, які робили відволікаючу атаку, втратив обережність. Занадто захопившись спробою дістатися Кірта.

 Бойова дволезова сокира одразу ж остудила запал через, завзято атакуючого звіра. Відрубавши тому лапу.

 У цей момент, перевертень, що знаходився на балконі, кинувся в атаку. Не розраховуючи при цьому, зустріти жодного опору. Адже атакована ним людина, була повернута до нього спиною.

 У передчутті свого переможного тріумфу, атакуючий перевертень, не втримавшись, видав у момент стрибка, переможний рик. І цього вистачило Кірту, щоб зреагувати на цю зрадницьку атаку зі спини. Зреагувати з такою приголомшливою швидкістю, яка в нього була до того, як його стали напихати заспокійливими транквілізаторами.