Глава 16

Глава 16

 Коли Кірт із Глорією зайшли до кімнати нарад, де напередодні ввечері було вирішено проводити наради, там на них вже чекали Ватизар, Тимур, Федір, Марк і Філ.

 За кинутим на них хитрим поглядом брака, закохані зрозуміли, що цей всюдисущий пройдисвіт знав чи здогадувався про причину їхньої затримки.

- Як потренувалися? Щось ви там надто довго тренувалися? Я вже збирався піти вас поквапити, але вирішив, що буде краще, не заважати вам.

– І правильно вирішив. - Не втримавшись, зніяковіла Глорія, що не вислизнуло від уваги не лише Ватизара, а й усіх присутніх.

- Може, перейдемо до діла? - Запропонував Кірт, прийшовши коханій на допомогу, оскільки під поглядом брака, який уважно стежив за її поведінкою та реакцією, Глорія бентежилася все більше і більше.

- А що це в тобе за сліди зубів на шиї? – ще більш хитра усмішка з'явилася на морді Ватизара, який знайшов незаперечний доказ своїм здогадам. - Невже цей звір тебе вкусив? Уявляю, як ти надавала йому перед цим, що він так озвірів!

 Цього разу настала черга Кирта зніяковіти, а Глорії прийти йому на допомогу, тому що на півкровку з якоюсь підозрілістю та войовничістю стали поглядати росіяни.

 Схоже, агенти ФСБ не зрозуміли справжньої суті події, і вирішили, що їхній колишній об'єкт полювання, став представляти для них і оточуючих небезпеку.

- Який же ти спостережливий, Ватизар. І заєш, що наступне ти знайдеш, якщо продовжиш свої непотрібні спостереження?

– Що? - Поцікавився брак, чудово вже розуміючи, що все для нього може закінчитися… не дуже приємно.

- Ти знайдеш мій кулак, який я заштовхну тобі назад у твій великий рот за твої нетактовні зауваження. - Грізно попередила дівчина. При цьому, всі зрозуміли, що вона це зробить.

 Зрозумів це і пройдисвіт, якого ніколи не підводило його надрозвинене почуття самозбереження.

- Все-все, мовчу. – злякано погодився Ватизар, при цьому подивившись на усміхненого Кірта. Від усмішки друга він не втримався від зауваження. - З ким поведешся, того і наберешся.

 Подивившись на мимовільних свідків сімейних з'ясувань стосунків, Кірт винувато розвів руками.

- Вибачте нас за цю маленьку сімейну сценку.

- Нічого страшного. – заспокоїв атланта Марк. - Тільки я не зовсім зрозумів, про що все-таки йшлося?

- Ну, ти і безглуздий! - Невдоволено глянув на колишнього члена його банди Ватизар. - Що ж тут не зрозумілого? Ці двоє….

– Ватизар! - зупинила пояснення брака Глорія, показавши йому при цьому кулак, яким менше хвилини тому погрожувала щось зробити.

– Я просто хотів йому все пояснити. - Зробив скривджену морду пройдисвіт.

- Не треба. – суворо заборонила йому Глорія.

 З того, як з посмішкою переглянулися росіяни, стало зрозуміло, що ті вже, на відміну від Марка, і так здогадалися в чому ж справа…

 З одного боку, правда, що відкрилася, бентежила закоханих, але з іншого боку, це знімало з Кірта ту підозру і ворожість, що знову почали виникати в агентів.

- І справді, Ватизар, через тебе ми й так стільки часу не можемо перейти до справи. - дорікнув свого помічника Кірт.

- Через, мене! - Обурився було брак, але побачивши, яким суворим поглядом на нього подивився король-перевертень, вирішив, і справді, нарешті, перейти до обговорення безпосередньо того, заради чого вони й зібралися тут. – Все, замовкаю та надаю слово нашим помічникам.

- Почнемо з вас. – Кірт подивився на колишніх бандитів.

- Ми змогли зібрати тридцять дві людини. - Став робити доповідь про виконану ними роботу Філ. – Але, всім їм потрібно платити. І платити, дуже добре.

– На рахунок оплати, проблем немає. – запевнив Кірт колишнього бандита. – Головне, щоб це були сміливі та добрі бійці. Сподіваюся, ти їм пояснив, з ким доведеться битися, і що багато хто може загинути у цій війні.

- Це я їм пояснив насамперед. – запевнив атланта Філ. – Всі вони знають, на який ризик йдуть. Що ж до їхньої боєздатності, то з цим, теж немає проблем. Більшість хлопців є членами колишньої банди Ватизара, а решта, теж перебувають у різних бандах, де вижити можуть лише сильні бійці. Так що, бійка, бій, стрілянина і смерть, для них звичайні речі.

- А їх не злякало те, з ким належить битися? - Уважно дивлячись на Філа, поцікавився Кірт.

- Якщо чесно, то багато хто з них так і не вірить у те, про що я їм розповів. – зізнався Філ. – Я й сам не повірив би, якби вже не мав з усім цим справу.

- А чи не вийде так, що переконавшись у правді, твої люди злякаються і втечуть? - Припустив одну з можливих ситуацій Кірт, ставши розробляти всілякі ходи майбутніх військових дій, як це він уже робив багато разів під час війни на Атлантиді.

– Тоді, вони не отримають своїх грошей. - Спокійно зробив висновок Філ.

– Тоді, вони помруть. - Так само спокійно, поправив його Кірт. – Монстри з Атлантиди, з якими ми битимемося, не дадуть піти від них своїй їжі. Отже, ми маємо підготувати всіх своїх людей не лише стратегічно, а й психологічно.

- Адже він правий. - Подивившись на Філа, погодився з атлантом Марк. - Згадай той страх, який ми відчували перед Ватизаром.

 Почувши такі приємні для нього слова, брак задоволено усміхнувся, згадавши той страх і ту повагу, яку відчували до нього колишні члени його банди.

- Ви маєте рацію. - Погодився Філ з усіма доказами. - Треба всіх підготувати до того, з чим їм доведеться зіткнутися. А для наочності, треба буде всім показати Ватизара.

- Знайшли, ким залякати затятих бандитів! - невдоволено скривилася Глорія, подивившись на брака, який аж сяяв від радості. – Його, навіть не злякалася маленька дитина! Ті ж монстри, з якими нам належить воювати, набагато страшніші і небезпечніші за Ватизара.

- По-перше: Атлантик не просто дитина, а син короля-перевертня! - Став захищати себе Ватизар, невдоволений тим, що його не вважають навіть страшним, не кажучи вже про небезпечного. – Невже ти не чула, як мене боялися та поважали мої колишні члени банди! Та й більше то нам нема кого показувати як наочний приклад.