37

З того часу минуло два тижні. За ці дні ми бачилися з Русланом хіба, що вночі. Зазвичай він приходив втомлений опівночі й просто лягав поруч, обіймаючи, а йшов на світанку. Він знав, що я не сплю, я знала, що він це розумів, але ніхто з нас не порушував цієї мовчазної гри. Була лише одна ніч, яка відрізнялася від інших. Це було після вечері з Даміаном. Я як завжди лежала в ліжку, роблячи вид, що міцно сплю, коли почула за спиною важке дихання. Потім ліжко з іншої сторони прогнулося і мене притиснули до себе з такою силою, що здавалося от-от і мої кісточки затріщать. Певно, хлопець, який за мною слідкував прийшов до тями й повідомив Русу про те, що його відключили. Він банально злякався, припустивши найгірше.

 Чи шкодувала я про те, що зробила?

Ані скілечки. Хоча це рішення мені далося не просто. Після того, як за Русланом закрилися двері я була абсолютно дезорієнтована. Однак, на той момент мене найбільше непокоїв страх за його життя. З записів блокнота, я знала, що термінові дії зазвичай дуже необережні, брудні й зазвичай закінчуються...чиєюсь смертю. Я не могла дозволити цьому статися. Рус буде злитися? Нехай. Я згодна на таку ціну. Кінець кінцем він зрозуміє.

Але повернемося до головного. Даміан погодився на мою пропозицію. В цей момент мені чомусь згадалися слова Джиневри: «Чоловік, що цінує жінку здатен змінити її світ. Та якщо чоловік кохає, він ладний змінити навіть себе». І одразу стало так паршиво на душі. Я не хотіла використовувати його почуття до мене, проте якби не вони, тоді б нічого не вийшло. 

Як же гидко...

Візьми себе в руки, Лексо! Вже нічого не зміниш, треба виходити з того, що є.

Сьогодні у Даміана відбудеться поїздка до Палермо на засідання директорів компанії. Здається, коли ми розмовляли з хлопцями Руслана, Кріт згадував про цю поїздку. Навіть не віриться, що з того часу місяць пройшов. 

На цьому засіданні Даміан висуне свої умови про розділення законного і незаконного бізнесу. Після того, як пройде роз'єднання й основному бізнесу не загрожуватиме повне знищення, можна буде спокійно розпочати усунення мафії, чим вже займеться Руслан. Звичайно, "Каморра Індастріал" в будь-якому разі зазнає великих втрат, але Дам готовий до таких наслідків. Я вважаю, це найкращий з можливих розвиток подій.

Зараз я їхала в студію Сесіль, пробираючись на Домінанті через затори. Вона декілька хвилин тому передзвонила мені, чимось збентежена і попросила приїхати. 

Як не будь припаркувавши мотоцикл, я швидко побігла в будівлю, хвилюючись, щоб Сесіль знову не втратила свідомість через нерви. На щастя, все було добре. Жінка сиділа в кабінеті за столом, раз по разу перевіряючи телефон. 

— Що сталося? — одразу запитала я, сідаючи напроти неї.

— Алекс, тобі Руслан нічого не казав про свої найближчі плани?

— Ем...ні. Останні тижні були досить складними та й у Руслана зараз важкі часи. Що сталося, Сесіль?!

— Руслан наказав мені, забирати тебе і їхати у Флоренцію, якщо протягом доби від нього не буде вістей.

— Не зрозуміла. З яких це пір Руслан став тобі віддавати накази, а ти, виконувати їх?

Жінка мовчала, втупивши погляд в стіл і це мене дуже нервувало. Що вона приховує?

— З самого початку.

— Що..що це значить?

— У нас з Русланом домовленість майже з самого початку його прибуття в Мілан.

Тепер прийшла моя черга шоковано мовчати. Тобто, мене з самого початку водили за ніс.

— Це була його перестраховка і..

— Чому ти мені не сказала? Чому ти взагалі погодилася?!

— Ти думаєш, я хотіла, Алексо?! Твій Руслан не давав мені вибору! Точніше як, вибір був, або я підкорююсь, або Даміану кінець. Що мені залишалося робити?! А тепер, люба, будь добра, подумай добре, ти щось знаєш про плани Руслана?

Він її шантажував його життям. До чого ж ми дійшли, коханий...?

— Рус нічого мені не розповідав, однак...сьогодні засідання директорів в Палермо і Даміан там буде.

Очі жінки забігали з кута в куток.

— Там все і відбудеться. Руслан виконає свій план, він вб'є Даміана, Алекс. Мій хлопчик дасть відсіч і Руслан його вб'є!

— Я так не думаю.

Сесіль різко підняла на мене свої очі, що були заповнені слізьми.

— Що ти знаєш?!

— Не тільки у вас з Русланом була угода. — Я усміхнулася. — Даміан на нашій стороні. На цьому засіданні він розшарує підпільний бізнес від законного.

— Що? — голос жінки опустився до ледь чутного шепоту, після чого вона вскочила і почала нервово міряти кімнату кроками. — Ідіот...хлопчику мій...який же ти ідіот... — Її сміх розлетівся по кімнаті — Потрібно терміново їхати..

— Сесіль, заспокойся, все буде добре.

— Алексо, люба, ти не розумієш. — Вона з відчаєм подивилася мені в очі. — Той хто став частиною мафії, вийти з неї зможе лише вперед ногами. В тій кімнаті "директорів" сидітимуть не бізнесмени — інтелігенти, а голови найбільших угрупувань мафіозі з усіх куточків світу.

І тут до мене поступово почало доходити

— Це буде кривава баня...

Тепер відчай у її очах став майже відчутним.

— Сила моєї сім'ї велика, але мій хлопчик один. Він не вистоїть. — Сесіль почала повільно осідати по стіні.

— Хей-хей, Сес, спокійно, там буде Руслан, він все зрозуміє, він допоможе!

Жінка знову засміялася.

— Люба...Руслану ця ситуація буде тільки на руку, подумай логічно. Йому навіть не треба буде нічого робити, просто постояти в стороні й подивитися, як вони самі себе винищують.

Я це розуміла. Прекрасно розуміла, проте я не могла дозволити паніці охопити себе. А Сес тим часом вже почала втрачати свідомість. Тільки цього мені не вистачало… Присівши перед нею навшпиньки, я замахнулася і дала їй міцного ляпаса, гучно промовивши:

— Ерíко Сесілія Боневіто, зараз не час бути леді й втрачати свідомість! Візьми себе в руки, нам треба подумати, що в цій ситуації ми можемо вдіяти.

Як не дивно, але подіяло. Жінка піднялася з підлоги, з моєю допомогою підійшла до столу, випила води, попередньо додавши до неї цукру і вже повністю прийшовши в себе почала міркувати в голос.