Легенди та Теорії Створення Десерту

Виникнення десерту із шаровим тістом та маслянистим чи заварним кремом, який на території колишнього СРСР носить героїчну назву "Наполеон" достовірно не відомо, але є декілька теорій та легенд. Одна з самих популярних розповідає про те, що цей десерт виник на території Росії, під час підготовки до сторічного ювілею "вигнання Наполеона" за межі Російської імперії. Йдеться саме про війну 1812 року. Що цікаво, саме за цією версією можна прослідкувати вплив пропаганди, який розпочався після смерті очевидців кампанії, так як Російська імперія програла всі головні поєдинки (в тому числі і бій на Бородинському полі), тобто чисто воєнно перемога дісталась Французам, а не Росіянам (цікаво ще те, що тільки в історіографії країн колишнього Радянського Союзу Російська імперія була переможцем). Так ось, в честь святкування цієї події поварам (кондитерам) вдалось вигадати нове тістечко (кілька коржів трикутної форми із шарового тіста помазались заварним кремом (в основі якого лежить молоко та масло), після чого тістечко просочувалось на протязі доби). Так, як Наполеон в очах росіян асоціювався з трикутником (хоча його шапка складається з двох кутів, тому була двокутником), цьому тістечку швидко дали назву в честь Імператора Франції.

Також існує цікава легенда, за якою автором даного кулінарного шедевру був сам Бонапарт. По цій версії Жозефіна ( перша дружина Наполеона 1769-1810р) застала свого чоловіка за відкритим фліртом з фрейліною, та запросила пояснень. Для того, щоб виправдатись Імператор розповів своїй коханій, що всього лиш хотів розповісти рецепт нового тістечка, та швидко зметикувавши створив його. Свідком подій став один із маршалів, який в ту ж мить поділився цією інформацією з Кондитерами.

Ще одна цікава теорія повязана напряму з Наполеоном 1 говорить, що одного разу, під час війни з австрійцями, Наполеон, військо якого оточили вороги, був дуже розлючений — французи вимушено відступали. Але Наполеон все ж таки здобув перемогу завдяки маршалу Дезе здавалося б, у вже програному бою біля Маренго. Однак, Дезе, який врятував армію Наполеона, загинув під час битви. Імператор викликав свого кухаря Лягупьера і наказав приготувати поминальну вечерю. Перед кулінаром стояло надзвичайно складне завдання: нагодувати голодних солдат, але обійтися без м'яса, оскільки імператор не їв м'яса. Трохи поміркувавши, він відправив солдатів збирати гриби на схилах Альп, розповів, які трави треба знайти, а кількох людей послав у прилегле село за оливковою олією і … м'ясом курчат. На вечерю було подано чудове зелене м'ясо, імператор приймав їжу з задоволенням. Повернувшись Версаль Наполеон став одноосібним правителем Франції. У Святвечір морозного 1800 року імператор покликав свого кухаря:

"У це свято поруч зі мною буде Жозефіна де Богарне. Вечеря повинна стати приголомшливою. Мені все одно, що ти приготуєш, але обов'язково додай до меню того зеленого "Маренго" і щось чудове на десерт — дами люблять солодке, було б непогано, якби ти зміг вразити Жозефіну."

Кухар пішов, а на вечерю Наполеона подали «зелену страву» м'ясо і торт: зверху ласощі прикрашала цукрова пудра, коржі були рясно змащені кремом, але боки залишилися відкритими, демонструючи безліч шарів. Імператор насупився і запитав кухаря, що це означає. Лягупьер відповів:

— Життя циклічне, події змінюють одна одну, але повторюють ті, що вже відбулися... Ми ж повинні завжди їх пам'ятати — це головне в житті.

— Анрі, ти маєш на увазі "Маренго"?
— Так, — кивнув головою кухар.

Хоча чіткої версії виникнення даного кондитерського виробу немає і цю тему охоплює величезна кількість легенд, потрібно зазначити, що асоціація тістечка з назвою “Наполеон” ( яке в наш час переросло в торт), на превеликий жаль більша, чим слава одного з найвідоміших державних діячів та полководців.