Щось хороше

Моє бажання в цей день кардинально змінилось я б хотіла додому. Хоча.. що дома купа справ, обов'язків. Ще й мама сьогодні поїде татові вечерю відвозити, то укладання малих на мені. Краще я побуду тут. Якби ще був мій телефон. Ну цей старенький теж не погано. А можливо є телевізор. Я шукала чим себе розрадити й знайшла смарт ТВ. Це було найкраще за сьогоднішній день. Сидячи на кріслі я подивилась прискорено 1 сезон, лежати на дивані почала другий сезон, аж раптом прийшов Матіс. Він спочатку боявся мене, але в мене був його улюблений м'ячик, тому ми поладнали.

Ще так легко я день не проводила я нічого не роблю, просто насолоджуюсь й гладжу котика. Гуркіт в животі нагадав що потрібно поїсти, але б готування зіпсувало мій ледачий день. Відкривши холодильник я побачила дещо неймовірне. Ні не каструлю борщу, а пляшечки із написами "обід" , "вечеря". І на смак доволі непогано, втамовує голод на всі 100. Ми з Матісом продовжили дивитись телевізор. Аж поки мене не вирубило.

Прокинувшись, я спіймала себе на думці що не все так і погано. Новий день, я нікому нічого не винна. Справ ніяких немає, як для суботи проспати до 12 це вже здійснення мрії, була б я дома, робила б якусь поробку комусь із малих, чи прала б старі плями, чи ще гірше, збирала б прання з кімнати хлопців яка лежала цілий тиждень, адже самі вони то зносять прання, але далеко не все, фу, аж мурахи від самої думки. Я починаю звикати до своїх протеїнових коктейлів, але б хотілося щось іншого. Понишпоривши по всіх поличках я знайшла шоколадку і печиво, пакети різного чаю і цілий мішок какао. Набравши собі смаколиків, покормивши Матіса я пішла далі безкорисно проводити час перед телевізором. Розмови з котом уже здавались звичайною справою.