Написано серцем, продиктовано любов'ю

Щастя рікою

Щастя рікою

Іллюзія щастя,
Іллюзія любові.
Немов до причастя,
Ти на поготові.

Іспит думок та сумління,
Душі нетління,
Серця веління,
Чекання позріння.

Безліч питань у думках,
Та відповідей нема.
Багато радощів і зітхань,
Бо промайнула зима.

Весняним теплом повіяло,
І свіже повітря вдихнуло.
Смуток далеко розвіяло,
Щастя до серця пригорнуло.

Іллюзію в реальність,
Журбу до радощів.
Відчути швидкоплинність,
Цінувати кожну мить.

І не буде смутку серед людей,
Щастя проллється рікою.
І блиск щасливих очей
Осяє любові спокоєм.

 

Післямова

Цей вірш — мов подорож душі крізь лабіринти ілюзій і справжніх почуттів. Він відкриває нам тонку межу між тим, що здається щастям, і тим, що є його сутністю- моментом прозріння, коли ілюзії зникають, а любов і радість наповнюють серце.

Щастя, як ріка, не завжди спокійне і пряме — воно тече крізь змінні пори року нашого життя, несе з собою прохолоду сумнівів і тепло надій. Це цінність, яку варто ловити, усвідомлювати і берегти.

Вірш нагадує, що справжнє щастя приходить тоді, коли ми перестаємо триматися за минуле і страхи, коли вміємо приймати життя у всій його мінливості- з радістю і сумом, з прощенням і любов’ю.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше