Написано серцем, продиктовано любов'ю
Любов і прозріння
Любов і прозріння
Сльози хлинули рікою
Від жалю, гірких образ.
Не вернути те, що було,
Пожаліє ще не раз.
Все хороше знищив він,
Що родилось у душі.
А любов безмежну, щиру,
Не купити вже за гроші.
Чому, посіявши любов,
Поваги вже немає?
Чому, віддавши все добро,
Лиш зло й ненависть пожинає?
Колись незрячою була,
Закохалась до нестями.
Та прийшло прозріння
Без докорів сумління.
Наповнилось любов’ю серце —
Несподівано, але й не випадково.
З’явилось в ньому знов натхнення,
Посміхнувшись їй загадково.
Любов — творителька чудес,
Що підносить до небес.
Любов — це дар від Бога,
І найвища нагорода.
Післямова
Любов — це не лише світло і радість, а й шлях через темряву пізнання. Вона вчить нас бачити не лише себе, а й іншого в його складності, приймати болісні уроки і знаходити сили для внутрішнього прозріння. Часто саме крізь біль приходить справжнє розуміння глибин душі і сенсу буття. Прозріння — це відпущення і водночас прийняття, це відкриття дверей до нового виміру любові, що є духовним даром і найвищою мудрістю життя.
Відредаговано: 09.06.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
