Написано серцем, продиктовано любов'ю

Шлях вчителя

 

 

Шлях вчителя

 

Школо моя, безцінна перлинко,

Я до тебе йду із радістю завжди.

Бо ти, немов магніт, до себе маниш

Сотні діточок сюди.

 

Прийшовши з надією до тебе,

Вони чекають знань від нас,

А ми, немов казкові ельфи,

Завжди готові біжимо до вас.

 

А класи, яка краса!

Світлі, чисті і затишні,

За вікном пейзаж чудовий:

Кущі й дерева, квіти в тиші.

 

А це під час уроків тиша,

Бо учні з цікавістю слухають нас.

А ми все робим так, як треба,

Щоб вони завжди розуміли нас.

 

Ведем ми їх стежками знань,

Навчаючи, виховуєм таланти.

І дуже гордимося тим, що тільки в нас

Вони такі розумні і галантні.

 

Які вони талановиті і співучі,

Завжди привітні і добродушні.

А ми до них по-материнськи щедрі,

Добрі, лагідні і простодушні.

 

А в кабінетах наших усе є,

Щоби роботу полегшити.

І ні з котрою школою в місті

Нас вже не зрівняти.

 

Моє серце мені каже,

Що вибрала я правильний життєвий шлях,

Ловлю себе на думці, що ні дня

Без тебе, школо, жити б не змогла.

 

Післямова

Шлях учителя — це не просто дорога, це поклик душі, що щодня веде крізь турботи, відкриття і малі перемоги. У кожному дитячому погляді, у кожному «дякую» і впевненому кроці випускника — частинка серця вчителя. Цей вірш — моя подяка професії, яка формує майбутнє і надихає сьогодення. Якщо серце радіє щоранку, переступаючи поріг школи, — це значить, я на правильному шляху.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше