Написано серцем, продиктовано любов'ю

Перемога

 

Перемога

 

Бувало, холод торкався душі…

Від байдужості та нелюбові.

Та він не зрушив струни живі,

Що сховалися від нього.

 

Біль, бувало, відвідував серце,

Приносив сум і тривогу,

А ти дивилася в люстерце

І вбачала перемогу.

 

Перемогу над заздрістю і злом

Треба завжди святкувати,

Щоб у щасливеє буття

Їх вже не впускати.

 

На сім замків закрити щастя

І не випускати.

Щоби заздрощі і зло

В пеклі поховати.

 

Хай цвітіння весняне,

Цвітом пахощами буяє.

А любов, краса й добро,

Ніколи хай не в’яне.

 

Хай будуть щасливими люди!

І завжди усміхається доля.

Хай добро панує всюди,

Та буде на теє Божая воля.

Післямова до вірша «Перемога»

У цьому вірші осягається важлива істина: перемога — це не лише тріумф над зовнішніми обставинами, а перш за все — внутрішня боротьба з байдужістю, злом і заздрістю. Авторка надихає берегти щастя, закривати його на сім замків і не дозволяти негативу проникати в душу.

Ця перемога — ключ до світлого життя, де панують любов, краса і добро, а доля усміхається кожному, хто зберігає світло у серці.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше