Моя любов належить дітям,
І серце моє теж для них.
А в душі тривога і щастя
Знаходять своє місце не на мить.
Хай покине серце тривога і сум,
А щастя оселиться в нім.
У сутінках вечірніх дум
Не лишаю нічого «на потім».
Хочеться встигнути багато,
Посіяти добро, любов і благодать.
Щоб не було чогось замало,
Коли прийдеться Землю покидать.
Якщо посієш Ти, Сину, добро,
Ти невдовзі його і пожнеш.
Та частенько бува, що воно
Життєві міражі пройде.
Досягнути вершини нелегко…
Особливо, якщо йдеш туди сам:
Маленькими кроками, спокійно,
І день, і ніч в трудах.
З любов’ю в серці, добротою
Покорити можна світ.
І обійти лихо стороною,
Хай же навіки воно замовчить!
✨
Післямова до вірша «З любовʼю у серці»
Цей вірш — щире зізнання у важливості любові, особливо тієї, що дарується дітям і зберігається в серці попри тривоги і сумніви. Він нагадує, що добро і любов — це зерна, які ми сіємо в своєму житті, і від нашої наполегливості залежить, чи зійдуть вони плодами.
«З любовʼю у серці» — це про терпіння і силу, які допомагають долати труднощі, рухатися вперед маленькими, але впевненими кроками. Адже саме любов і доброта роблять цей шлях світлим і сенсовним.
Вірш надихає не здаватися і вірити в те, що добро завжди знайде свій шлях у світі.
Відредаговано: 09.06.2025