Написано серцем, продиктовано любов'ю

З любовʼю у серці

 

Моя любов належить дітям,

І серце моє теж для них.

А в душі тривога і щастя

Знаходять своє місце не на мить.

 

Хай покине серце тривога і сум,

А щастя оселиться в нім.

У сутінках вечірніх дум

Не лишаю нічого «на потім».

 

Хочеться встигнути багато,

Посіяти добро, любов і благодать.

Щоб не було чогось замало,

Коли прийдеться Землю покидать.

 

Якщо посієш Ти, Сину, добро,

Ти невдовзі його і пожнеш.

Та частенько бува, що воно

Життєві міражі пройде.

 

Досягнути вершини нелегко…

Особливо, якщо йдеш туди сам:

Маленькими кроками, спокійно,

І день, і ніч в трудах.

 

З любов’ю в серці, добротою

Покорити можна світ.

І обійти лихо стороною,

Хай же навіки воно замовчить!

 

Післямова до вірша «З любовʼю у серці»

Цей вірш — щире зізнання у важливості любові, особливо тієї, що дарується дітям і зберігається в серці попри тривоги і сумніви. Він нагадує, що добро і любов — це зерна, які ми сіємо в своєму житті, і від нашої наполегливості залежить, чи зійдуть вони плодами.

«З любовʼю у серці» — це про терпіння і силу, які допомагають долати труднощі, рухатися вперед маленькими, але впевненими кроками. Адже саме любов і доброта роблять цей шлях світлим і сенсовним.

Вірш надихає не здаватися і вірити в те, що добро завжди знайде свій шлях у світі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше