Любов з’явилася у серці,
Коли Ти зовсім не чекав.
А очі сині, мов озерця,
Наснилися тобі у снах.
Є страх не встигнути сказати
Важливі у житті слова,
І, як люблю, не передати,
Словами тії почуття.
Цінуй любов, поки живеться!
Бо все в житті минеться.
Фізично підеш із планети —
Воскреснеш у небесних тенетах.
Час летить невпинно,
Дивлячись на нас невинно.
По колу ходить циферблат,
Повторюючи своє «так - так».
Любов — найвища нагорода,
І серцю мила насолода.
Без любові пусто жити,
Та нема чим прикрасити.
І хай народжуються діти,
Та огороди красять квіти,
Енергію любові не спинити,
І варто нам на світі жити!
🌿
Післямова до вірша «Час»
Вірш «Час» — це роздуми про найцінніше, що дарує нам життя, — любов. Він нагадує, що любов може з’явитися несподівано, навіть тоді, коли ми її зовсім не чекали, і саме вона надає сенс нашому існуванню.
Час у вірші — невблаганний, але не ворог, а свідок наших почуттів і дій. Він «дивиться невинно», нагадуючи, що кожна мить — це шанс сказати важливі слова, відчути любов і цінувати її.
Любов — це найвища нагорода і натхнення, без якого життя було б пустим і безбарвним. Вона — джерело енергії, сили і сенсу, яка живить нас навіть тоді, коли ми залишаємо цей світ.
Цей вірш — запрошення жити щиро, любити без страху і цінувати кожен момент, бо саме в любові й у часі знаходиться справжня краса життя.
Відредаговано: 09.06.2025