Написано серцем, продиктовано любов'ю

ЧАС

 

Любов з’явилася у серці,

Коли Ти зовсім не чекав.

А очі сині, мов озерця,

Наснилися тобі у снах.


 

Є страх не встигнути сказати

Важливі у житті слова,

І, як люблю, не передати,

Словами тії  почуття.


 

Цінуй любов, поки живеться!

Бо все в житті минеться.

Фізично підеш із планети —

Воскреснеш у небесних тенетах.


 

Час летить невпинно,

Дивлячись на нас невинно.

По колу ходить циферблат,

Повторюючи своє «так - так».


 

Любов — найвища нагорода,

І серцю мила насолода.

Без любові пусто жити,

Та нема чим прикрасити.


 

І хай народжуються діти,

Та огороди красять квіти,

Енергію любові не спинити,

І варто нам на світі жити!


 

🌿

Післямова до вірша «Час»

Вірш «Час» — це роздуми про найцінніше, що дарує нам життя, — любов. Він нагадує, що любов може з’явитися несподівано, навіть тоді, коли ми її зовсім не чекали, і саме вона надає сенс нашому існуванню.

Час у вірші — невблаганний, але не ворог, а свідок наших почуттів і дій. Він «дивиться невинно», нагадуючи, що кожна мить — це шанс сказати важливі слова, відчути любов і цінувати її.

Любов — це найвища нагорода і натхнення, без якого життя було б пустим і безбарвним. Вона — джерело енергії, сили і сенсу, яка живить нас навіть тоді, коли ми залишаємо цей світ.

Цей вірш — запрошення жити щиро, любити без страху і цінувати кожен момент, бо саме в любові й у часі знаходиться справжня краса життя.


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше