Написано серцем, продиктовано любов'ю

Турбота


 

Проганяла думки з голови,

Солодкі мрії і сни.

Та ніщо не може спинити,

Натхнення потік і краси.


 

Душа її співала,

Розум, наче замовк.

Любові красу пізнавала,

Та у серці зберігала.


 

Турбота його дивовижна:

Безслівна, в поступках міцна.

Сказала вже більше, ніж треба,

Про все, чого хоче душа.


 

Погляд чарує не на мить,

Душа від любові щемить.

Вітер невпинно щось каже,

На вечір казку розкаже.


 

Стомилося тіло в рутині,

Розум багато збагнув.

Що жити потрібно сьогодні,

Закривши двері пітьмі.


 

Серце в небі щастя шукало,

Та надії не втрачало.

Прийшла очікувана мить —

Сам Бог любити велить.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше