Богом створений цей Всесвіт,
Хто регулює правоту?
Та той, кому дано Всевишнім,
Тримати Землю на плаву.
Врятувати душу зможе той,
Хто нею бачити зумів.
Хто полюбив усе навколо,
Та суть свого життя збагнув.
Сенс життя в любові, ніжності й красі,
У вічному шуканні й пізнанні.
Через призму часу й лабіринти долі,
Ми шукаєм цінність у визнанні.
Визнання — це не головне.
Іноді змарнований це час.
Усвідомлюєм ми надто пізно…
Яким був би світ без нас?
Ти прийшов у світ творити добро.
І що ти не роби, і як ти не крути,
Твоє призначення на світі — добре жити,
Через любові вічності й нетлінності краси.
Вічність душі зберегти, любити —
Завдання кожного із нас.
Тоді ми зможемо вічно жити
Та душу в світі не згубити.
Відредаговано: 08.01.2025