Чи знаєш ти, чому в житті усе так складно?
А відповіді єдиної нема?
І хочеться, щоб все було доладно,
Та у душі не була вже зима.
Ні, зимі ще рано підступати,
Ще лиш весна, і все буяє.
Барвистим цвітом, кольорами,
В душі моїй, як завжди, розквітає.
А пахощі весняні й медові!
Ти теж так тонко відчуваєш?
Життя нема вже без любові,
І ти усе це добре знаєш.
Знати мало, треба все відчути:
Весни красу і зелені буяння.
Та щоб це все осягнути,
Потрібні тонкощі глибинні й пізнання.
Пізнання любові й краси
Відбудеться не завтра, не так швидко.
Все інше є з води й роси,
І, на жаль, дуже швидкоплинне…
Час пливе рікою,
В душі нема спокою.
Прийшов час каміння зібрати,
Бо так легко було розкидати…
Відредаговано: 08.01.2025