Написано серцем, продиктовано любов'ю
Довга дорога
Вночі мені не спиться:
Багато думок і мрій.
І точно нам насниться
Птахів весняний вирій.
Він принесе любов і надію,
І щастя безмежного ключ.
Все це сповна відчую,
Коли уві сні полечу.
Щастя земного всі хочуть,
Поруч воно крокує.
Шепіт ніжний почують,
Ніби голуб воркує.
Птаха весняний спів
Розбудить на щастя надію.
Зникне зимовий сон,
В життя втіливши мрію.
Сон украла ніч,
Спати не дано.
Любов до нього в серці,
Щастя — ось воно!
Синє небо мені каже:
«Він до тебе довго йшов…»
В мені, у ніжних обіймах,
Він щастя назавжди знайшов.
Післямова
Життя — це довга дорога, сповнена очікувань, надій і пошуків. Іноді ми не можемо заснути, бо думки ніби птахи в вирії — летять, шукають свій шлях і мріють про світло. Весна уособлює оновлення і пробудження серця, коли навіть у найтемнішу ніч у душі з’являється крихта світла — любов і надія. Вони приходять тихо, як пташиний спів і несуть із собою ключі до щастя, що близьке, але водночас невловиме.
Істинне щастя — це не мить, а тривала подорож, що вимагає терпіння, віри та здатності приймати життя у всій його складності. Але коли воно знаходить своє місце в серці, воно стає домівкою, куди ми завжди можемо повернутися.
Відредаговано: 09.06.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
