Ніч любов’ю сповита,
Чари свої світу простягла.
Через спокуси насолодою
Спати аж під ранок прилягла.
Ніченька-красуня любить,
Всіх вона голубить.
Мліючи від ніжності,
Підкреслює свої чарівності.
Життя усього варте:
Щоби без меж любити
І відпустити все з-під варти,
Що не давало досі жити.
Життя земне — одне,
Його прожити треба гідно.
Благословившись один раз,
Не розпинати його привселюдно.
Той, хто любить безумовно,
По-іншому бачить мить.
І в цьому суть, напевно,
Коли серце любов’ю щемить.
Серце, душа і тіло
Нетлінні у Всесвіті без меж.
Вони ніжності, мов в останнє, хотіли…
Злетіли до неба, уникнувши пожеж.
Відредаговано: 08.01.2025