Не хотілось Тебе відпускати
Із обіймів моїх м'яких.
Відмовлялась добро забувати,
Яскраві моменти стирати.
Пам'ять збереже добро,
Світло палатиме в Тобі.
Зникне навіки зло,
Згорівши в тенетах любові.
Любов ніжна і свята
Світитиме, мов ліхтарі.
Щастям співає душа,
Посівши місце на вівтарі.
Почуттями сповнене серце
Житиме довго, як світ.
Сині очі, ніби озерця,
Залишать у серці слід.
Погляд усе розкаже:
В ньому загадка і біль.
Неодмінно дорогу покаже
Та про все без слів розкаже.
Довго казало сумління,
Що він не належить мені...
Але настало прозріння,
Відчинивши двері Тобі.
Відредаговано: 08.01.2025