Напевно це щастя

Продовження

Ось він прийшов, вже починаємо святкувати, пізніше ми грали в бутилочку на поцілунок, як ж важко було сидіти та дивитись, як хтось цілує його або він цілує когось, але дійшла черга і до мене, коли була черга моя цілувати його. Я просто тішилась, як маленька дитина,а в нього нуль реакції. Пізніше ми робили фотографії спільні, коли дойшла черга до нього тобто, щоб зробити зі мною фотографію на пам'ять, він так сильно не хотів, але якось вийшло вмовити. Він нічого не робив, він просто встав і все, але мене радувало, що хоча б нас хоч одна спільна фотографія є. Цю фотографію, я дуже сильно любила дуже, пізніше я намагалась привернути увагу Т, але все марно, а в школі вже, в той час,  та дівчина, яку Т любив ,вона не ходила до школи і я пробувала хоча б щось з якогось, можливо, хоча б щось вийде, але нічого не вийшло. 

Він на мене майже не звертав увагу, як на дівчину. Він ставився до мене тільки як до найкращої подруги максимум, коли прийшла вона,то зразу по нім було видно , що  я йому взагалі геть не цікава . А вона йому цікава. Про це, що він любив її напевно знала тільки я, ну і думаю, що ще його найкращий друг, але мене це не обходить .




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше